Постачальник має податковий борг , за даними податківців, і його майно перебуває у податковій заставі. Розглянемо, чи зашкодять підприємству-покупцеві тимчасові фінансові проблеми постачальника.
Зміст статті:
Податковий борг це податкове зобов'язання, узгоджене платником податків або встановлене судом , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Податковий кодекс України (ПК) не встановлює окремих правил формування податкового кредиту, якщо майно постачальника перебуває у податковій заставі. Щоб віднести суми ПДВ до податкового кредиту, покупцеві товарів достатньо податкової накладної, яку склав і зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) постачальник — платник ПДВ. А після 01.07.2017 зареєстровану в ЄРПН податкову накладну взагалі не потрібно додатково підтверджувати (п. 201.10 ПК).
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Утім, сумніви покупця у цій ситуації цілком зрозумілі. Він прагне максимально захиститися від імовірних ризиків, а тому хоче дізнатися більше про свого контрагента.
Як отримати інформацію про контрагента
На сьогодні є можливість отримати інформацію про контрагента, використовуючи офіційно відкриті бази для перевірки контрагента ДФС. Так, на офіційному веб-порталі ДФС є електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Щоб перевірити, чи має платник податків податковий борг, необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву до одного з рядків пошукової форми. Система знайде інформацію серед баз даних, доступних для публічного використання, і покаже результати.
Інформацію про стан розрахунків платника податків із бюджетом (про наявність заборгованості) оновлюють на сайті щодня, крім вихідних і святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Оскільки стан розрахунків платника податків з бюджетом може змінюватися щоденно, варто простежити інформацію щодо наявності податкового боргу. Можливо, вже сьогодні постачальник погасив свій податковий борг і завтра електронний сервіс покаже зовсім іншу інформацію. А якщо ні, і податковий борг збільшиться? Чи отримає у такому разі покупець товари, за які вже перерахував попередню плату? Та навіть якщо отримав товари, чи не відберуть їх зважаючи на виникнення права податкової застави на майно постачальника? Щоб визначитися, проаналізуємо основні податкові вимоги щодо застосування податкової застави.
Чергове удосконалення програмного забезпечення ДФС лише додало платникам проблем із реєстрацією РК в ЄРПН. З’ясуємо, чи правомірно відмовляти у реєстрації РК на зміну кількісно-вартісних показників, коли повертають товари чи попередню оплату. Як тепер платникам заповнювати такі РК і як усунути так звані неоднозначності, з огляду на рекомендації ДФС.
До кого застосовують податкову заставу
Податковий борг може виникнути навіть у сумлінного контрагента, що тимчасово має фінансові труднощі. Своєю чергою, податкова застава є одним із дієвих способів забезпечити сплату платником податків грошового зобов’язання та пені, які він не сплатив у встановлений строк.
Зміст податкової застави полягає у тому, що платника податків, який має податковий борг, тимчасово обмежують і відчужують належне йому майно. Механізм застосування податкової застави містить глава 9 розділу ІІ ПК та Порядок застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 16.06.2017 № 586.
Увага: податкової застави не застосовують, якщо сума податкового боргу платника не перевищує 60 нмдг (1020 грн)
Якщо платник податків не сплатив своєчасно суму грошового зобов’язання (визначену ним або органом контролю), орган контролю повідомить боржника телефоном, а потім надішле або вручить йому особисто податкову вимогу.
Платник, який отримав податкову вимогу, має сплатити зазначену у ній суму податкового боргу самостійно — тоді таку податкову вимогу вважатимуть відкликаною. Якщо ж платник не сплатить суми податкового боргу, його майно підлягатиме опису, що оформлюють відповідним актом опису.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу цього платника. Якщо акт опису склали, але на цей момент майна немає або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, тоді право податкової застави може поширюватися навіть на те майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, аж до повного погашення податкового боргу. Перебування майна в податковій заставі засвідчує витяг із Єдиного реєстру застав.
Аби погасити податковий борг платника податків за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, орган контролю має звернутися до суду по дозвіл. Отже, орган контролю може продати заставне майно без згоди власника. Головне — отримати дозвіл суду.
Увага: продати майно орган контролю може лише за рішенням суду
Основні вимоги до продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначає стаття 95 ПК. Аби орган контролю звернувся до суду по дозвіл реалізувати майно, що перебуває в податковій заставі, необхідні такі передумови:
- є непогашений податковий борг зі сплати платежів до бюджету;
- майно платника податків описали у податкову заставу;
- з дня надіслання (вручення) платникові податку податкової вимоги минуло 60 календарних днів;
- підтверджено відсутність коштів на рахунках платника податків в обслуговуючих банках.
Лише сукупність таких обставин дає органу контролю право звернутися до суду з позовом про надання дозволу погасити суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Майно продають на публічних торгах та/або через торгівельні організації. Якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму податкового боргу, різницю перераховують на рахунок платника у банку.
Якщо платник податків повністю сплатить суму податкового боргу будь-якої миті, перш ніж укладуть договір купівлі-продажу його майна, орган контролю скасовує рішення про його продаж і вживає заходів щодо зупинення торгів.
Чи може платник продати заставне майно
Платник податків зберігає право користуватися майном, що перебуває у податковій заставі. А от продавати заставне майно дозволено лише за згодою органу контролю, а також якщо орган контролю не надав такому платникові податків відповіді щодо надання чи ненадання згоди впродовж 10 днів з моменту, коли отримав від платника податків відповідне звернення.
Якщо платник податків здійснює операції із заставним майном без попередньої згоди органу контролю, він несе відповідальність відповідно до статті 124 ПК — штраф у розмірі вартості проданого майна.
Проте пункт 92.1 ПК описує ситуацію, коли платник може реалізувати заставне майно без згоди органу контролю. Якщо в податковій заставі перебувають лише готова продукція, товари і товарні запаси, платник податків може самостійно відчужувати таке майно за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні. Однак продати майно без згоди органу контролю за таких обставин можна лише за умови, що кошти від такого продажу платник податку спрямує в повному обсязі на:
- виплату заробітної плати;
- сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- сплату податкового боргу.
У такому разі штрафу до платника не застосують. Аналогічне рішення ухвалив ВАСУ в постанові від 13.01.2015 № К/800/26502/14.
РЕЗЮМЕ:
Отже, податкова застава — ще не вирок. Виникнення права податкової застави на майно постачальника не зачіпає інтересів покупця. Навіть якщо отриманий ним товар перебуває у податковій заставі, постачальник має право продати цей товар без згоди органу контролю, але за умови, що вторговані кошти спрямують на виплату зарплати працівникам, сплату ЄСВ та/або податкового боргу. Якщо постачальник порушить ці вимоги, оштрафують лише його — на суму вартості проданих товарів.
ТОП-публікації Експертус Головбух
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
Зміст статті:
