Нарахування податку на прибуток: проводки

Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Облік податку на прибуток закінчується не тільки його розрахунком, заповненням декларації та сплатою, але ще й коректним відображенням результату цих операцій у фінансовій звітності. Сьогодні про проводки з нарахування податку на прибуток, відстрочені податкові активи та зобов’язання.

Облік податку на прибуток для малих підприємств

Почнемо з самого простого: обліку податку на прибуток для суб’єктів господарювання, які належать до малих та мікропідприємств та перебувають на загальній системі оподаткування, тобто є платниками податку на прибуток. П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва” для таких підприємств вимагає відображати витрати з податку на прибуток у розмірі фактично нарахованого податку на прибуток за даними декларації (п. 5.8 розділу ІІ, п. 2.6 розділу ІІІ).

Втрата первинних документів через руйнування офісу

Нагадаємо, що до малих та мікропідприємств з 01.01.2018 р. згідно ч. 2 ст. 2 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.06.1999 р. № 996 належать ті, для яких виконується хоча б 2 з 3-х критеріїв:

  • мале підприємство: балансова вартість активів до 4 млн євро; чистий дохід до 8 млн євро; середня кількість працюючих до 50 осіб;
  • мікропідприємство: балансова вартість активів до 350 тис. євро; чистий дохід до 700 тис. євро; середня кількість працюючих до 10 осіб.

Якщо такі підприємства складають звітність за формами П(С)БО 25, то вони не повинні вести облік відстрочених податкових активів (ВПА) та відстрочених податкових зобов’язань (ВПЗ).

Щоб набути і втримати право не бути платником податку на прибуток, статус неприбуткової організації, переконайтеся, що ваша організація належно зареєстрована, а установчі документи відповідають вимогам підпункту 133.4.1 ПК. Тоді організацію включать до Реєстру. А от щоб у ньому лишитися, дотримуйте вимог, встановлених ПК для діяльності неприбуткових організацій.

Приклад 1. За даними бухобліку визначено фінрезультат до оподаткування (ряд. 2290 форм № 2-м і № 2-мс) у розмірі 150000 грн, що перенесено до ряд. 02 декларації з податку на прибуток

Господарська операція

Дт

Кт

Сума

Нараховані витрати з податку на прибуток (розрахунок за декларацією (ряд. 06); якщо підприємство не веде розрахунки податкових різниць за розділом ІІІ ПКУ, то сума співпадає з сумою: 150000×0,18 = 27000 грн)

981

641

27000,00

Списані витрати з податку на прибуток на фінрезультат

791

981

27000,00

Зазначимо, що якщо підприємство використало зменшення суми податку на прибуток на суму авансового внеску при виплаті дивідендів, то тоді по Дт 981 рахунку відображаємо суму без урахуванням такого зменшення, тобто по ряд. 06 декларації. На витрати треба віднести всю нараховану суму податку, а нарахування і сплата авансового внеску, як відомо, на витрати не відноситься (авансовий внесок: Дт 641 Кт 311).

Хто має вести облік ВПА та ВПЗ?

Підприємства, які потрапляють до класу середніх та великих підприємствобов’язково повинні застосовувати при обліку витрат з податку на прибуток ще й облік ВПА та ВПЗ. Їх облік регулює П(С)БО 17 “Податок на прибуток” (або МСБО 12 “Податок на прибуток”, якщо підприємство використовує МСФЗ).

Застосування П(С)БО 17 не залежить від того, чи підприємство здійснює облік податку на прибуток з урахуванням податкових різниць за розділом ІІІ ПКУ чи ні (дохід більше чи менше 20 млн грн). Хоча зазначимо, що для тих підприємств, які не розраховують податкових різниць та не отримали збиток у певному періоді, то ВПА та ВПЗ для них і не виникнуть. Тоді їх облік буде таким же, як для суб’єктів малого підприємництва (див. приклад 1).

Тимчасові податкові різниці: ВПА та ВПЗ

Причиною появи ВПА та ВПЗ є наявність в обліку тимчасових податкових різниць.

Тимчасові податкові різниці – виникають тоді, коли П(С)БО (або МСФЗ)і правила податкового обліку вимагають визнавати доходи та/або витрати в різні звітні періоди, а такі розбіжності носять тимчасовий характер.

Приклади тимчасових різниць і причини їх виникнення наведено нижче:

Тимчасова

різниця

Причина виникнення (для платників податку, які коригують фінрезультат на податкові різниці)

Рахунки

обліку

різниці з нарахування резерву сумнівних боргів (п. 139.2ПКУ)*

У податковому обліку витрати з нарахування резерву сумнівних боргів з фінрезультату “прибираються” коригуваннями (пп. 139.2.1 ПКУ). Вони будуть лише визнані, коли відбудеться списання за рахунок резерву безнадійної заборгованості (пп. 139.2.1 ПКУ).

38

різниці з нарахування забезпечення (резерву) гарантійних зобов’язань (п. 139.1 ПКУ)*

У податковому обліку витрати з нарахування забезпечень гарантійних зобов’язань з фінрезультату “прибираються” коригуванням. Вони будуть визнані по мірі використання такого забезпечення в майбутніх періодах при настанні гарантійних випадків.

473

різні строки амортизації основних засобів (ст. 138.3 ПКУ)*

Різниця в строках амортизації (коротші строки в обліку, ніж у ст. 138 ПКУ) призводить до різниці в витратах на амортизацію. Протягом декількох років дана різниця буде компенсована по мірі наближення амортизації основного засобу до кінцевого строку.

131, 132

різна вартісна межа визнання основних засобів(ст. 138 ПКУ)**

Дана різниця також впливає на амортизаційні витрати через різницю в вартісній оцінці основних засобів. Різниця компенсується по мірі експлуатації та списання таких активів.

10

* тимчасові податкові різниці, що підлягають вирахуванню. У періоді нарахування таких витрат прибуток за бухобліком (БО)

** може бути як тимчасовою різницею, що підлягає вирахуванню (БО ПО).

Такі ж самі причини появи різниць, як до основних засобів можна назвати щодо нематеріальних активів, інвестиційної нерухомості, біологічних активів.

Наслідком тимчасових різниць є визнання ВПА та ВПЗ:

Критерій

ВПА

ВПЗ

Різниця між бухгалтерським і податковим прибутком, що спричиняє різницю

БО

БО > ПО

Тип тимчасової різниці

Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню

Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню

Рахунок обліку

17

54

Не можна вважати тимчасовими різницями в обліку:

Вищенаведені різниці не підпадають під визначення тимчасових, так як практично ніколи не компенсуються підприємству в майбутніх періодах, тому її можна назвати постійними податковими різницями (хоча П(С)БО 17 не використовує даний термін). ВПА та ВПЗ на основі постійних різниць не визнаються. Як бачимо, в реальній практиці не так уже й багато існуючих тимчасових різниць. Якщо строки амортизації та вартісна межа основних засобів відповідає податковим вимогам, то основною причиною стає нарахування резервів (забезпечень). Нагадуємо, що нарахування забезпечення відпускних насьогодні визнається в податковому обліку та не спричиняє різниці (п. 139.1 ПКУ).

Всі ці різниці стосуються підприємств, які коригують свій фінрезультат (дохід > 20 млн грн). Щодо підприємств, які цього не здійснюють, то причиною появи в них ВПА можуть бути податкові збитки минулих років – це та різниця, яка поширюється на всіх платників податку (див. нижче). Також можливе існування ВПА та ВПЗ, які утворилися раніше (до 2015 р. або до 2011 р.), коли діяли інші правила розрахунку податку на прибуток.

ВПА та ВПЗ: розрахунок

Розрахунок відбувається за так званим балансовим методом: знаходження різниці між бухгалтерською та податковою оцінкою активу чи зобов’язання та множенням на ставку податку.

Згідно п. 15 здійснювати переоцінку ВПА та ВПЗ підприємство може тільки на 31 грудня. Тоді у квартальній звітності наводиться сума витрат з податку на прибуток з декларації.

Якщо сума визнаного ВПА перевищує суму витрат з податку на прибуток, то виникає цікаве бухгалтерське явище – дохід з податку на прибуток (див. приклад 3).

Приклад 2. Підприємство на 31 грудня 2016 р. мало резерв сумнівних боргів у розмірі 35000 грн. Протягом 2017 р. відбулося використання резерву на 5000 грн та донарахування на 8000 грн.

За даними бухобліку визначено фінрезультат до оподаткування за 2017 р. (ряд. 2290 форми № 2) у розмірі 150000 грн, що перенесено до ряд. 02 декларації з податку на прибуток. Підприємство при розрахунку податку на прибуток коригує фінрезультат на податкові різниці: (150000 – 5000 + 8000)×0,18 = 27540,00 грн.

Рахунок

БО

ПО

Різниця

ВПА

31.12.2016

38

35000,00

0,00

35000,00

6300,00

(=35000×0,18)

31.12.2017

38

38000,00

(=35000–5000+8000)

0,00

38000,00

6840,00

(=38000×0,18)

Пеня за заниження або невчасну сплату податку: нарахування та сплата

Кожен платник податків знає про свій обов’язок самостійно сплачувати податки та збори у строки і в розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Порушника законодавчих вимог карають накладенням фінансових санкцій — штрафу і пені. Пеню можуть нараховувати як податківці, так і самі платники податків. У чому різниця між пенею і штрафом? Як нараховує пеню ДФС? За що і як нарахувати пеню самостійно? Який порядок сплати пені? Як відобразити нараховану пеню в бухобліку? Яка відповідальність за несплату?

Господарська операція

Дт

Кт

Сума

Списаний ВПА, що існував на початок року

981

17

6300,00

Нараховані витрати з податку на прибуток за декларацією

981

641

27540,00

Нарахований ВПА, оцінка якого була визначена на кінець року

17

981

6840,00

Списані витрати з податку на прибуток на фінрезультат періоду (27000= 6300+ 24540 – 6840)

791

981

27000,00

Податкові збитки минулих років та ВПА

Податкові збитки минулих років можуть бути використані для зменшення податку на прибуток поточного періоду (пп. 134.1.1 ПКУ). Згідно п. 3 П(С)БО 17 до поняття ВПА відносить, крім тимчасових податкових різниць, які підлягають вирахуванню, також: перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді.

Згідно п. 6 П(С)БО 17 сума зменшення податку на прибуток, що визначається з суми податкового збитку поточного або попереднього періоду, визнається ВПА (див. приклад 3).

Приклад 3. Підприємство за результатами 2016 р. отримало збиток у сумі 280000 грн, який дає йому можливість зменшити податок на прибуток наступних років на 50400,00 грн (= 280000×0,18). За результатами 2017 р. отримано прибуток 100000 грн.

Господарська операція

Дт

Кт

Сума

2016 р.

Підприємство отримало збиток, тому податку на прибуток немає

981

641

0,00

Визнано ВПА як сума зменшення податку на прибуток з суми податкового збитку поточного періоду

17

981

50400,00

Визнано дохід з податку на прибуток

981

791

50400,00

2017 р.

Підприємство списує ВПА

981

17

50400,00

Визнано витрати з податку на прибуток за декларацією (нульовий податок, так як використано збитки минулих років)

981

641

0,00

Суму невикористаного зменшення податку на прибуток для наступних звітних періодів віднесено до ВПА (= 50400–18000).

17

981

32400,00

Віднесено витрати з податку на прибуток на фінрезультат (= 50400 – 32400)

791

981

18000,00

Нова податкова накладна: що чекає на бухгалтера з 1 грудня

Нарахування податку на прибуток: проводки
Нижник Тетяна експерт Експертус Головбух
Не встигли бухгалтери познайомитись із податковою накладною, як Кабмін змінив ознаки, за якими ДФС моніторить і блокує податкові накладні та розрахунки коригування до них. Покроково і з прикладами про те: • які нові реквізити у податковій накладній; • як змінилася таблична частина податкової накладної; • яких новацій зазнав розрахунок коригування; • як тепер оформити зведену податкову накладну або за щоденними підсумками; • як філії складають чи отримують податкові накладні; • які особливості складання податкових накладних неплатнику ПДВ; • як виправляти помилки у податкових накладних


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"


Безплатний вебінар для бухгалтерів

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді