Нарахування податку на прибуток: проводки

Облік податку на прибуток для малих підприємств

Почнемо з самого простого: обліку податку на прибуток для суб’єктів господарювання, які належать до малих та мікропідприємств та перебувають на загальній системі оподаткування, тобто є платниками податку на прибуток. П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва” для таких підприємств вимагає відображати витрати з податку на прибуток у розмірі фактично нарахованого податку на прибуток за даними декларації (п. 5.8 розділу ІІ, п. 2.6 розділу ІІІ).

Втрата первинних документів через руйнування офісу

Нагадаємо, що до малих та мікропідприємств з 01.01.2018 р. згідно ч. 2 ст. 2 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.06.1999 р. № 996 належать ті, для яких виконується хоча б 2 з 3-х критеріїв:

• мале підприємство: балансова вартість активів до 4 млн євро; чистий дохід до 8 млн євро; середня кількість працюючих до 50 осіб;
• мікропідприємство: балансова вартість активів до 350 тис. євро; чистий дохід до 700 тис. євро; середня кількість працюючих до 10 осіб.

Порядок сплати податку на прибуток

• Порядок нарахування та сплати податку на прибуток підприємств

Якщо такі підприємства складають звітність за формами П(С)БО 25, то вони не повинні вести облік відстрочених податкових активів (ВПА) та відстрочених податкових зобов’язань (ВПЗ).

Щоб набути і втримати право не бути платником податку на прибуток, статус неприбуткової організації, переконайтеся, що ваша організація належно зареєстрована, а установчі документи відповідають вимогам підпункту 133.4.1 ПК. Тоді організацію включать до Реєстру. А от щоб у ньому лишитися, дотримуйте вимог, встановлених ПК для діяльності неприбуткових організацій.

Приклад 1. За даними бухобліку визначено фінрезультат до оподаткування (ряд. 2290 форм № 2-м і № 2-мс) у розмірі 150000 грн, що перенесено до ряд. 02 декларації з податку на прибуток

Зазначимо, що якщо підприємство використало зменшення суми податку на прибуток на суму авансового внеску при виплаті дивідендів, то тоді по Дт 981 рахунку відображаємо суму без урахуванням такого зменшення, тобто по ряд. 06 декларації. На витрати треба віднести всю нараховану суму податку, а нарахування і сплата авансового внеску, як відомо, на витрати не відноситься (авансовий внесок: Дт 641 Кт 311).

Хто має вести облік ВПА та ВПЗ?

Підприємства, які потрапляють до класу середніх та великих підприємствобов’язково повинні застосовувати при обліку витрат з податку на прибуток ще й облік ВПА та ВПЗ. Їх облік регулює П(С)БО 17 “Податок на прибуток” (або МСБО 12 “Податок на прибуток”, якщо підприємство використовує МСФЗ).

Застосування П(С)БО 17 не залежить від того, чи підприємство здійснює облік податку на прибуток з урахуванням податкових різниць за розділом ІІІ ПКУ чи ні (дохід більше чи менше 20 млн грн). Хоча зазначимо, що для тих підприємств, які не розраховують податкових різниць та не отримали збиток у певному періоді, то ВПА та ВПЗ для них і не виникнуть. Тоді їх облік буде таким же, як для суб’єктів малого підприємництва (див. приклад 1).

Тимчасові податкові різниці: ВПА та ВПЗ

Причиною появи ВПА та ВПЗ є наявність в обліку тимчасових податкових різниць.

Тимчасові податкові різниці – виникають тоді, коли П(С)БО (або МСФЗ)і правила податкового обліку вимагають визнавати доходи та/або витрати в різні звітні періоди, а такі розбіжності носять тимчасовий характер.

Приклади тимчасових різниць і причини їх виникнення наведено нижче:

* тимчасові податкові різниці, що підлягають вирахуванню. У періоді нарахування таких витрат прибуток за бухобліком (БО)

** може бути як тимчасовою різницею, що підлягає вирахуванню (БО ПО).

Такі ж самі причини появи різниць, як до основних засобів можна назвати щодо нематеріальних активів, інвестиційної нерухомості, біологічних активів.

Наслідком тимчасових різниць є визнання ВПА та ВПЗ:

Не можна вважати тимчасовими різницями в обліку:

• витрати щодо безповоротної фінансової допомоги перерахованої неплатникам податку на прибуток (крім фізосіб), “нульовим” платникам податку, а також неприбутковим організаціям (при перевищенні ліміту) (пп. 140.5.10 ПКУ, 140.5.9 ПКУ);
• витрати щодо поворотної фінансової допомоги, яка перетворилася на безповоротну внаслідок змін умови договору щодо її повернення або визнання заборгованості по такій допомозі безнадійною (пп. 139.2.1 ПКУ, пп. 140.5.10 ПКУ);
• витрати щодо списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ (пп. 139.2.1 ПКУ);
• доходи (втрати) від участі в капіталі (пп. 140.4.1 ПКУ, 140.5.3 ПКУ);
• доходи від отримання дивідендів від платників податку на прибуток або платників єдиного податку (пп. 140.4.1 ПКУ);
• витрати щодо амортизації невиробничих основних засобів (пп. 138.3.2 ПКУ);
• витрати щодо ремонту невиробничих основних засобів (пп. 138.3.2 ПКУ);
• дооцінка (уцінка) основних засобів (п. 138.1 та 138.2 ПКУ).

Вищенаведені різниці не підпадають під визначення тимчасових, так як практично ніколи не компенсуються підприємству в майбутніх періодах, тому її можна назвати постійними податковими різницями (хоча П(С)БО 17 не використовує даний термін). ВПА та ВПЗ на основі постійних різниць не визнаються. Як бачимо, в реальній практиці не так уже й багато існуючих тимчасових різниць. Якщо строки амортизації та вартісна межа основних засобів відповідає податковим вимогам, то основною причиною стає нарахування резервів (забезпечень). Нагадуємо, що нарахування забезпечення відпускних насьогодні визнається в податковому обліку та не спричиняє різниці (п. 139.1 ПКУ).

Всі ці різниці стосуються підприємств, які коригують свій фінрезультат (дохід > 20 млн грн). Щодо підприємств, які цього не здійснюють, то причиною появи в них ВПА можуть бути податкові збитки минулих років – це та різниця, яка поширюється на всіх платників податку (див. нижче). Також можливе існування ВПА та ВПЗ, які утворилися раніше (до 2015 р. або до 2011 р.), коли діяли інші правила розрахунку податку на прибуток.

ВПА та ВПЗ: розрахунок

Розрахунок відбувається за так званим балансовим методом: знаходження різниці між бухгалтерською та податковою оцінкою активу чи зобов’язання та множенням на ставку податку.

Згідно п. 15 здійснювати переоцінку ВПА та ВПЗ підприємство може тільки на 31 грудня. Тоді у квартальній звітності наводиться сума витрат з податку на прибуток з декларації.

Якщо сума визнаного ВПА перевищує суму витрат з податку на прибуток, то виникає цікаве бухгалтерське явище – дохід з податку на прибуток (див. приклад 3).

Приклад 2. Підприємство на 31 грудня 2016 р. мало резерв сумнівних боргів у розмірі 35000 грн. Протягом 2017 р. відбулося використання резерву на 5000 грн та донарахування на 8000 грн.

За даними бухобліку визначено фінрезультат до оподаткування за 2017 р. (ряд. 2290 форми № 2) у розмірі 150000 грн, що перенесено до ряд. 02 декларації з податку на прибуток. Підприємство при розрахунку податку на прибуток коригує фінрезультат на податкові різниці: (150000 – 5000 + 8000)×0,18 = 27540,00 грн.

Пеня за заниження або невчасну сплату податку: нарахування та сплата

Підготували експерти системи "Експертус Головбух"

Кожен платник податків знає про свій обов’язок самостійно сплачувати податки та збори у строки і в розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Порушника законодавчих вимог карають накладенням фінансових санкцій — штрафу і пені. Пеню можуть нараховувати як податківці, так і самі платники податків. У чому різниця між пенею і штрафом? Як нараховує пеню ДФС? За що і як нарахувати пеню самостійно? Який порядок сплати пені? Як відобразити нараховану пеню в бухобліку? Яка відповідальність за несплату?

Про все це дізнайтеся з публікації у системі "Експертус Головбух"

Податкові збитки минулих років та ВПА

Податкові збитки минулих років можуть бути використані для зменшення податку на прибуток поточного періоду (пп. 134.1.1 ПКУ). Згідно п. 3 П(С)БО 17 до поняття ВПА відносить, крім тимчасових податкових різниць, які підлягають вирахуванню, також: перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді.

Згідно п. 6 П(С)БО 17 сума зменшення податку на прибуток, що визначається з суми податкового збитку поточного або попереднього періоду, визнається ВПА (див. приклад 3).

Приклад 3. Підприємство за результатами 2016 р. отримало збиток у сумі 280000 грн, який дає йому можливість зменшити податок на прибуток наступних років на 50400,00 грн (= 280000×0,18). За результатами 2017 р. отримано прибуток 100000 грн.

Нова податкова накладна: що чекає на бухгалтера з 1 грудня

Нижник Тетяна експерт Експертус Головбух

Не встигли бухгалтери познайомитись із податковою накладною, як Кабмін змінив ознаки, за якими ДФС моніторить і блокує податкові накладні та розрахунки коригування до них. Покроково і з прикладами про те: • які нові реквізити у податковій накладній; • як змінилася таблична частина податкової накладної; • яких новацій зазнав розрахунок коригування; • як тепер оформити зведену податкову накладну або за щоденними підсумками; • як філії складають чи отримують податкові накладні; • які особливості складання податкових накладних неплатнику ПДВ; • як виправляти помилки у податкових накладних

Переглянути відеозапис