Сплатити суму податку і збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України (ПК), є податковим обов’язком платника податку (п. 36.1 ПК).
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Якщо платник у повному обсязі сплатив відповідні суми податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк, він виконав свій податковий обов’язок (п. 38.1 ПК).
Зокрема, платник мусить сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в податковій декларації, яку він подав, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації (п. 57.1 ПК).
Сюрприз від Мінфіну: нова податкова накладна
За невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку платник податків несе відповідальність (п. 36.5 ПК). А саме, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПК, його притягують до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- за затримки до 30 календарних днів включно, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — 10% погашеної суми податкового боргу;
- за затримки понад 30 календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — 20% погашеної суми податкового боргу.
Щоб сплатити податкове зобов’язання, платник подає до банку розрахунковий документ, яким ініціює переказ суми податкового зобов’язання протягом передбаченого строку. Із дати надходження до банку розрахункового документа платника на виконання переказу вважають, що переказ завершений. Банки мають зафіксувати дату, коли прийняли розрахунковий документ на виконання (п. 22.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III; далі — Закон № 2346).
У ситуації, про яку йдеться, кошти потрапили на рахунок Казначейства лише 02.05.2018, тому що за рішенням Правління НБУ від 13.02.2018 № 89-рш 30.04.2018 був вихідний день для роботи системи електронних платежів НБУ. Утім, цього дня банки мали право проводити касові операції з клієнтами без відкриття операційного дня банку. А за таких обставин банк міг виконати доручення клієнта, що міститься в отриманому 30.04.2018 розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня (тобто 02.05.2018).
Отже, в цій ситуації платник податків виконав свій обов’язок сплатити податкове зобов’язання протягом строку, передбаченого для його сплати. Підтверджує цей факт розрахунковий документ, на якому банк зафіксував дату, коли прийняв його для виконання.
Але податківці всупереч нормам ПК та Закону № 2346 вважають, що податкове зобов’язання вважають виконаним із дня зарахування сплачених коштів на єдиний казначейський рахунок (лист ДФС від 13.08.2014 № 1128/5/99-99-20-03-01-16). Такий висновок вони обгрунтовують нормами Бюджетного кодексу України (БК), а не ПК.
ДФС чомусь поєднує поняття «сплата податку» і «зарахування податку», які насправді відрізняються за змістом. Платник сплачує податок, подаючи до установи банку платіжне доручення. А зарахування платежів на єдиний казначейський рахунок є бюджетними правовідносинами, які відбуваються без безпосередньої участі платника податків і зборів (обов’язкових платежів).
Свого часу Верховний Суд України у постанові від 16.06.2015 у справі № 21-377а15 розтлумачив зміст пунктів 57.1 та 126.1 ПК, статті 45 БК. За висновком ВСУ, щоб підтвердити факт несплати узгодженої суми грошового зобов’язання, необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 ПК, платник податків не вчинив дій для перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету. Таку позицію суди враховують і в пізніших рішеннях.
Аналогічні висновки знаходимо у постановах ВСУ від 20.03.2018 у справі № 810/4345/16, від 27.03.2018 у справі № 805/171/17-а.
А Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 04.10.2017 № К/800/24846/16 дійшов висновку, що платник податків вчиняє правопорушення, якщо виконує обов’язок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов’язання після спливу встановлених ПК строків їх сплати. Тобто порушення буде тоді, коли орган контролю встановить, що платник податків сплатив узгоджене грошове зобов’язання несвоєчасно.
Утім, щоб уникнути непорозумінь із податківцями і судової тяганини, ліпше подавати розрахункові документи на сплату податків в операційні дні банку.
Новий закон про валюту: до чого готуватися бухгалтеру
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"