Обчислення лікарняних і декретних у прикладах

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) з 01.01.2015 викладено в новій редакції. З цієї дати з’явилося ще одне обмеження максимального розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності (далі — лікарняні) та допомоги по вагітності та пологах (далі — декретні) для застрахованих осіб, у яких страховий стаж менший шести місяців протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку. Розмір обмеження встановлює частина четверта статті 19 Закону № 1105. Розмір лікарняних у цьому випадку обмежують розміром мінімальної зарплати, а декретних — двократним розміром мінімальної зарплати.

Із 4 липня 2015 року Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхування, затверджений постановою від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266), теж викладено у новій редакції. Зокрема було враховано вимоги Закону № 1105, а згадане обмеження поширено й на оплату перших п’яти днів непрацездатності.

Приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Приклади розрахунку середньої зарплати) затверджено наказом Мінсоцполітики від 21.10.2015 № 1022 на вимогу абзацу другого пункту 34 Порядку № 1266.

Для нарахування лікарняних та декретних у розділі ІІІ Прикладів розрахунку середньої зарплати наведено дев’ять практичних ситуацій. У них розглянуто особливості визначення розрахункового періоду для різних випадків, порядок врахування різних видів виплат у складі заробітку для обчислення середньої зарплати, алгоритм застосування максимальних розмірів обмежень під час розрахунку середньої зарплати та суми допомоги, а також особливості обчислення лікарняних для сумісників. Продемонструємо це на конкретних прикладах, наближених до реальних ситуацій.

Визначення розрахункового періоду

У загальному випадку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня зарплата, є 12 календарних місяців перебування застрахованої особи у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (п. 25 Порядку № 1266).

Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, відповідно до пункту 26 Порядку № 1266 розрахунковий період визначають за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).

А у випадку коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основ­ним місцем роботи, розрахунковим періодом буде фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку № 1266).

Визначаючи середньоденну зарплату, заробіток за розрахунковий період, на який нараховано ЄСВ, ділять на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Поважними причинами пункт 3 Порядку № 1266 називає: тимчасову непрацездатність; відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку (за медичним висновком); відпустку без збереження зарплати. При цьому місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, повністю виключають із розрахункового періоду. Святкові та неробочі дні з розрахункового періоду не виключають.

Зазначимо, що до відпусток без збереження заробітної плати, які є поважною причиною, відносять лише відпустки, надані згідно зі статтями 25 і 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР, пунктом 6-6 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VII, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIIІ (далі — Закон № 76). На цьому наголошує Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФСС з ТВП) у листі від 20.08.2015 № 5.2-32-1359.

Порядок визначення розрахункового періоду наведено у ситуаціях 1-3 розділу ІІІ Прикладів розрахунку середньої зарплати. Зважаючи, що там не зовсім коректні дати й надто ідеальні умови, розглянемо більш реальні практичні ситуації.

Приклад 1. Нарахування лікарняних, якщо працівник перебував у трудових відносинах більше 12 календарних місяців

Працівник з 09.02.2015 по 31.03.2015 перебував у відпустці без збереження зар­плати, передбаченій Законом № 76, а також хворів з 15 по 22 грудня 2014 року та з 20 по 24 липня 2015 року. Страховий стаж — понад 8 років. 

Працівник хворів з 9 по 13 листопада 2015 року. Розрахунковим періодом у цьому випадку буде 12 календарних місяців — з листопада 2014 року по жовтень 2015 року. За розрахунковий період нараховано всього 31 750 грн., у т. ч. зарплата — 29 800 грн. і лікарняні — 1950 грн.

Кількість календарних днів зайнятості для обчислення середньої зарплати визначають без урахування періодів хвороби (8 к. дн. + 5 к. дн. = 13 к. дн.) та відпустки без збереження зарплати (51 к. дн.):

365 к. дн. – 13 к. дн. – 51 к. дн. = 301 к. дн.

Середньоденна зарплата становить: 29 800 грн. ÷ 301 к. дн. = 99 грн.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності з 9 по 13 листопада 2015 року становить:

99 грн. × 5 к. дн. = 495 грн.

Приклад 2. Нарахування лікарняних, якщо працівник перебував у трудових відносинах менше 12 календарних місяців

Працівника прийнято на роботу 20.07.2015. Страховий випадок настав 05.10.2015: лікарняний по догляду за хворою дитиною надано з 5 по 16 жовтня 2015 року, причому страховий стаж — 6 років. Невідпрацьованого з поважних причин часу в розрахунковому періоді не було. Щомісяця працівнику нараховували лише посадовий оклад — 5000 грн.

Розрахунковим періодом у цьому випадку будуть фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), тобто серпень — вересень 2015 року.

Кількість календарних днів зайнятості для обчислення середньої зарплати включає:

31 к. дн. + 30 к. дн. = 61 к. дн.

Заробітна плата за серпень — вересень 2015 року становить:

5000 грн. + 5000 грн. = 10 000 грн.

Середньоденна зарплата:

10 000 грн. ÷ 61 к. дн. = 163,93 грн.

Денна виплата з урахуванням відсотка оплати (за страхового стажу від 5 до 8 років — 70%):

163,93 грн. × 0,7 = 114,75 грн.

Сума лікарняних по догляду за хворою дитиною за 12 к. дн. становить:

114,75 грн. × 12 к. дн. = 1377 грн.

Приклад 3. Нарахування лікарняних, якщо працівник перебував в трудових відносинах менше одного календарного місяця

Працівника прийнято на роботу 19.10.2015 з посадовим окладом 6500 грн., інших надбавок і доплат йому не встановлено. Страховий випадок настав 09.11.2015, він перебував на лікарняному з 9 по 14 листопада 2015 року. Страховий стаж — понад 8 років.

У даному випадку розрахунковим періодом будуть календарні дні роботи перед настанням страхового випадку, тобто період з 19 жовтня по 8 листопада 2015 року.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

13 к. дн. + 8 к. дн. = 21 к. дн.

Заробіток за розрахунковий період (10 р. дн. жовтня та 5 р. дн. листопада):

(6500 грн. ÷ 21 р. дн. × 10 р. дн.) + (6500 грн. ÷ 21 р. дн. × 5 р. дн.) = 4642,86 грн.

Середньоденна зарплата:

4642,86 грн. ÷ 21 к. дн. = 221,09 грн.

Оплата перших п’яти днів непрацездатності:

221,09 грн. × 5 к. дн. = 1105,45 грн.

Сума лікарняних за 1 к. дн. тимчасової непрацездатності становить:

221,09 грн. × 1 к. дн. = 221,09 грн.

У розрахунковому періоді не було заробітку

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середню зарплату визначають з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку № 1266).

У цьому випадку відповідно до пункту 5 Порядку № 1266 середню зарплату за один календарний день визначають шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної зарплати або їх частини (у разі коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної зарплати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Приклад 4. Нарахування декретних, якщо застрахована особа перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років

Працівниця надала листок непрацездатності по вагітності та пологах тривалістю 126 к. дн. на період з 12.10.2015 по 14.02.2016. Але заробітку в розрахунковому періоді немає, оскільки вона перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Посадовий оклад за її посадою згідно зі штатним розписом — 3500 грн.

Період такої відпустки зараховують до страхового стажу, тому в цьому випадку обмеження максимального розміру декретних двократним розміром мінімальної зарплати не застосовується.

Схожий випадок наведений у ситуації 3 розділу ІІІ Прикладів розрахунку середньої зарплати.

Розрахуємо розмір декретних для працівниці.

Середньоденна зарплата за календарний день становить:

3500 грн. ÷ 30,44 к. дн. = 114,98 грн.

Декретні слід нарахувати за:

20 к. дн. жовтня 2015 року:

114,98 грн. × 20 к. дн. = 2299,60 грн.;

30 к. дн. листопада 2015 року:

114,98 грн. × 30 к. дн. = 3449,40 грн.;

31 к. дн. грудня 2015 року:

114,98 грн. × 31 к. дн. = 3564,38 грн.;

31 к. дн. січня 2016 року:

114,98 грн. × 31 к. дн. = 3564,38 грн.;

14 к. дн. лютого 2016 року:

114,98 грн. × 14 к. дн. = 1609,72 грн.

За 126 к. дн. декретних всього нараховано:

2299,60 грн. + 3449,40 грн. + 3564,38 грн. + 3564,38 грн. + 1609,72 грн. = 14 487,48 грн.

Урахування одноразових виплат

Порядком № 1266 не передбачено пропорційного врахування одноразових виплат, як було раніше. У ситуації 5 розділу ІІІ Прикладів розрахунку середньої зарплати Мінсоцполітики роз’яснило, що у разі коли частина місяця не відпрацьована з поважних причин, одноразові виплати враховуються у повному розмірі.

Однак якщо застрахована особа не працювала з поважних причин повний календарний місяць, то нарахована в цьому місяці разова виплата не враховується під час розрахунку середньої зарплати (лист Мінсоцполітики від 16.09.2015 № 526/18/99-15).

Слід зазначити, що суми відпускних (незалежно від місяця їх фактичної виплати) розподіляють пропорційно часу, який припадає на дні відпустки у відповідному місяці (пп. 1.6.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5; далі — Інструкція № 5). На цьому наголошує ФСС з ТВП у листі від 03.09.2015 № 5.2-32-1422. Тому період щорічної відпустки не виключають із розрахункового періоду, а період відпустки без збереження зарплати виключають як невідпрацьований з поважних причин.

Приклад 5. Нарахування лікарняних, якщо у місяці розрахункового періоду була щорічна відпустка і відпустка без збереження зарплати

У серпні 2015 року, який входить до розрахункового періоду для обчислення середньої зарплати для оплати лікарняних, була:

• щорічна відпустка (16 к. дн.), плату за яку нараховано у липні 2015 року;
•  відпустка без збереження зарплати (15 к. дн.).

У серпні 2015 року була нарахована лише премія до Дня незалежності — 3000 грн.

Оскільки за серпень є виплата (серпневі відпускні), що включається до цього розрахункового місяця, то разову премію (3000 грн.) повністю включають в заробіток серпня під час розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних.

Приклад 6. Нарахування лікарняних, якщо у місяці розрахункового періоду була лише відпустка без збереження зарплати й разова виплата

У жовтні 2015 року працівник весь місяць перебував у відпустці без збереження зарплати. Але у цьому місяці йому нарахували премію до Дня захисника України — 2000 грн. У листопаді 2015 року він захворів. Розрахунковий період для розрахунку середньої зарплати: листопад 2014 року — жовтень 2015 року.

Із розрахункового періоду виключають повні (з першого до першого числа) місяці, не відпрацьовані з поважних причин, тому жовтень виключають з розрахункового періоду. А отже, і одноразову премію не враховують у заробіток для розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних.

Сторновані та донараховані суми

Середню зарплату для розрахунку лікарняних і декретних відповідно до пункту 32 Порядку № 1266 обчислюють на підставі відомостей, що включаються до звітності з ЄСВ, яку подають до органів ДФС.

Якщо зарплату нараховують за попередній період, зокрема у зв’яз­ку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, ці суми відображають у складі фонду оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп. 1.6.2 Інструкції № 5).

Тому ФСС з ТВП у листі від 14.05.2015 № 5.2-32-846 зазначає: донарахування зарплати у розрахунковому періоді під час обчислення середньої зарплати для розрахунку лікарняних і декретних враховують у розмірі, в якому вона була донарахована та на яку було нараховано ЄСВ в місяці її донарахування, а у випадку сторнування зарплати — враховується нарахована зарплата за мінусом сторнованої суми у місяці її сторнування.

Порядок врахування сторнованих і донарахованих сум наведено у ситуації 6 розділу ІІІ Прикладів розрахунку середньої зарплати.

Приклад 7. Нарахування лікарняних, якщо протягом розрахункового періоду нараховано відпускні, лікарняні, донараховані та сторновані суми

Працівник хворів з 16 по 24 листопада 2015 року. Протягом розрахункового періоду:

• у січні нарахована річна премія (4400 грн.);
• з 24 по 31 березня 2015 року працівник хворів, у зв’язку з чим у квітні була сторнована зарплата за 6 р. дн. (1450 грн.) і нараховані лікарняні за 6 дн. (2500 грн.);
• у липні нараховані відпускні (2900 грн.) і зарплата (2000 грн.);
• у серпні нараховані відпускні (1000 грн.), зарплата (4200 грн.) і премія до Дня незалежності (2000 грн.).

Страховий стаж — 6 років.

Порядок врахування виплат і розрахунок середньої зарплати відобразимо у Таблиці 1.

Таблиця 1

Розрахунок середньої зарплати для оплати лікарняних

Середньоденна зарплата за календарний день становить:

65 050 грн. ÷ 357 к. дн. = 182,21 грн.

Денна виплата (за страхового стажу 6 років — 70%):

182,21 грн. × 0,7 = 127,55 грн.

За період непрацездатності працівникові мають нарахувати:

оплату перших п’яти днів непрацездатності:

127,55 грн. × 5 к.дн. = 637,75 грн.;

лікарняні за 4 к. дн.:

127,55 грн. × 4 к. дн. = 510,20 грн.

Обмеження максимального розміру декретних

Обчислюючи середню зарплату та нараховуючи лікарняні і декретні, слід брати до уваги одразу кілька обмежень, передбачених Законом № 1105 та Порядком № 1266.

Перше обмеження. Зважаючи на те, що до заробітку для розрахунку середньої зарплати включають лише виплати, з яких сплачений ЄСВ, а максимальна база нарахування ЄСВ дорівнює 17 прожитковим мінімумам (з 01.01.2015 — 20 706 грн., а з 01.09.2015 — 23 426 грн.), то саме цими сумами обмежується розмір заробітку, який включається до заробітку для обчислення середньої зарплати.

Друге обмеження. Максимальний розмір середньоденної зарплати відповідно до пункту 4 Порядку № 1266 не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день. Її визначають шляхом ділення максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44.

Третє обмеження. Сума декретних у розрахунку на місяць відповідно до частини другої статті 26 Закону № 1105 не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески, та не може бути меншою ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. Аналогічне обмеження містить і абзац третій пункту 2 Порядку № 1266.

Як застосувати ці обмеження, Мінсоцполітики пояснило у ситуації 4 розділу ІІІ Прикладів розрахунку середньої зарплати.

Приклад 8. Нарахування декретних, якщо заробітна плата працівника перевищує максимальну базу нарахування

Працівниця надала листок непрацездатності тривалістю 126 к. дн. з 30 вересня 2015 року по 2 лютого 2016 року. Щомісяця їй нараховували зарплату у розмірі 22 000 грн. Невідпрацьованого з поважних причин часу в розрахунковому періоді не було.

Порядок визначення середньої зарплати із застосуванням максимального обмеження її розміру за місяць наведемо у Таблиці 2.

Таблиця 2

Розрахунок середньої зарплати із застосуванням максимального обмеження

Максимальний розмір середньоденної зарплати, обчислений за останній місяць розрахункового періоду (серпень 2015 року), відповідно до пункту 4 Порядку № 1266 становить: 20 706 грн. ÷ 30,44 = 680,22 грн.

Оскільки фактична середня зарплата перевищує максимальний розмір середньоденної зарплати, то декретні нараховують, беручи за основу показник середньої зарплати — 680,22 грн.

Декретні слід нарахувати за:

1 к. дн. вересня 2015 року:

680,22 грн. × 1 к. дн. = 680,22 грн.;

31 к. дн. жовтня 2015 року:

680,22 грн. × 31 к. дн. = 21 086,82 грн.;

30 к. дн. листопада 2015 року:

680,22 грн. × 30 к. дн. = 20 406,60 грн.;

31 к. дн. грудня 2015 року:

680,22 грн. × 31 к. дн. = 21 086,82 грн.;

31 к. дн. січня 2016 року:

680,22 грн. × 31 к. дн. = 21 086,82 грн.;

2 к. дн. лютого 2016 року:

680,22 грн. × 2 к. дн. = 1360,44 грн.

За 126 к. дн. всього нараховано декретних:

680,22 грн. + 21 086,82 грн. + 20 406,60 грн. + 21 086,82 грн. + 21 086,82 грн. + 1360,44 грн. = 85 707,72 грн.

Зважаючи на те що сума декретних, нарахована із розрахунку на місяць, у жодному із місяців не перевищила максимальної бази нарахування ЄСВ (23 426 грн.), то обмеження не застосовують і декретні виплачують у фактично нарахованій сумі.

Страховий стаж менший шести місяців протягом останніх 12 місяців

Починаючи з 1 січня 2015 року введено ще одне обмеження розміру лікарняних і декретних для осіб, у яких страховий стаж менший шести місяців протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку. Суму лікарняних у цьому випадку обмежують розміром мінімальної зарплати у розрахунку на місяць, а суму декретних — двократним розміром мінімальної зарплати (ч. 4 ст. 19 Закону № 1105, п. 29 Порядку № 1266).

Мінсоцполітики роз’яснило порядок обчислення лікарняних і декретних відповідно у ситуаціях 7 і 8 розділу ІІІ Прикладів розрахунку середньої зарплати.

Приклад 9. Нарахування лікарняних, якщо страховий стаж менший шести місяців

Працівника прийняли на роботу 17.08.2015 (це його перше робоче місце) з посадовим окладом 4600 грн. Він хворів з 9 по 18 листопада 2015 року.

У цьому випадку у працівника страховий стаж перед настанням страхового випадку (09.11.2015) трохи більший двох місяців. Тому, нараховуючи оплату перших п’яти днів непрацездатності та лікарняні згідно з абзацом другим пункту 29 Порядку 1266, враховують обмеження розміром мінімальної зарплати у розрахунку на місяць.

Розрахунковим періодом відповідно до пункту 26 Порядку № 1266 є фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), тобто вересень — жовтень 2015 року.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

30 к. дн. + 31 к. дн. = 61 к. дн.

Протягом розрахункового періоду нарахована зарплата:

4600 грн. + 4600 грн. = 9200 грн.

Середня зарплата за календарний день становить:

9200 грн. ÷ 61 к. дн. = 150,82 грн.

Денна виплата (при страховому стажі до трьох років — 50% середньої зарплати):

150,82 грн. × 0,5 = 75,41 грн.

Середня зарплата, визначена на основі розміру мінімальної зарплати, становить:

1378 грн. ÷ 30,44 = 45,27 грн.

Оскільки у цьому випадку застосовують обмеження розміром мінімальної зар­плати, для обчислення лікарняних беруть середньоденну зарплату — 45,27 грн.

За 10 днів тимчасової непрацездатності слід нарахувати:

оплату перших п’яти днів непрацездатності:

45,27 грн. × 5 к. дн. = 226,35 грн.;

лікарняні за 5 к. дн.:

45,27 грн. × 5 к. дн. = 226,35 грн.

Якщо початок відпустки по вагітності та пологах припав на період відпустки без збереження зарплати, то право на декретні з’являється з дня виникнення права на декретну відпустку (абзац другий ч. 3 ст. 25 Закону № 1105).

Приклад 10. Нарахування декретних, якщо страховий стаж менший шести місяців

Працівниця перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а з 16 листопада 2015 року надала листок непрацездатності по вагітності та пологах тривалістю 126 к. дн. Посадовий оклад за штатним розписом — 3600 грн.

У цьому випадку у застрахованої особи немає заробітку у розрахунковому періоді. Тому середню зарплату за календарний день відповідно до пункту 28 Порядку № 1266 визначають шляхом ділення посадового окладу на 30,44. Вона становить:

3600 грн. ÷ 30,44 = 118,27 грн.

Зважаючи на те, що шестимісячного страхового стажу протягом останніх 12 місяців перед страховим випадком не було, відповідно до абзацу третього пункту 29 Порядку № 1266 середньоденну зарплату обмежують двократним розміром мінімальної зарплати (з 01.09.2015 — 2756 грн.). У розрахунку на місяць середньоденна зарплата для обмеження становить:

2756 грн. ÷ 30,44 = 90,54 грн.

Декретні нараховують за:

15 к. дн. листопада 2015 року:

90,54 грн. × 15 к. дн. = 1358,10 грн.;

31 к. дн. грудня 2015 року:

90,54 грн. × 31 к. дн. = 2806,74 грн.;

31 к. дн. січня 2016 року:

90,54 грн. × 31 к. дн. = 2806,74 грн.;

29 к. дн. лютого 2016 року:

90,54 грн. × 29 к. дн. = 2625,66 грн.;

20 к. дн. березня 2016 року:

90,54 грн. × 20 к. дн. = 1810,80 грн.

Але у грудні 2015 року та січні 2016 року декретні перевищують розмір максимального обмеження, тому їх розмір у цих місяцях скорочують до 2756 грн.

За 126 к. дн. відпустки по вагітності та пологах слід нарахувати декретні:

1358,10 грн. + 2756 грн. + 2756 грн. + 2625,66 грн. + 1810,80 грн. = 11 306,56 грн.

Оплата лікарняних суміснику

Середню зарплату обчислюють окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом, розрахунковий період теж визначають окремо за кожним місцем роботи (п. 30 Порядку № 1266). Лікарняні на роботі за сумісництвом нараховують на підставі довідки з основного місця роботи, скріпленої підписом керівника й печаткою.

Сумарна зарплата, з якої розраховують виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (абзац третій п. 30 Порядку № 1266).

Мінсоцполітики роз’яснило порядок обчислення лікарняних у разі роботи за сумісництвом у ситуації 9 розділу ІІІ Прикладів розрахунку середньої зарплати.

Приклад 11. Нарахування лікарняних суміснику

Працівник на основному місці роботи працює з 16 лютого 2015 року, а за сумісництвом — з 17 липня 2015 року. Страховий випадок настав 23 листопада, хвороба тривала з 23 по 27 листопада, страховий стаж — понад 8 років.

Розрахунковий період:

• за основним місцем роботи: березень — жовтень 2015 року;
• за місцем роботи за сумісництвом: серпень — жовтень 2015 року.

Порядок розрахунку середньої зарплати на обох місцях роботи відобразимо у Таблиці 3.

Таблиця 3

Розрахунок середньої зарплати за основним місцем роботи і за сумісництвом

За основним місцем роботи середньоденна зарплата за календарний день становить:

156 500 грн. ÷ 245 к. дн. = 638,78 грн.

Оплата перших п’яти днів непрацездатності (з 23 по 27 листопада) за основним місцем роботи становить:

638,78 грн. × 5 к. дн. = 3193,90 грн.

За сумісництвом середньоденна зарплата за календарний день становить:

7058 грн. ÷ 92 к. дн. = 76,72 грн.

Оплата перших п’яти днів непрацездатності (з 23 по 27 листопада) за сумісництвом становить:

76,72 грн. × 5 к. дн. = 383,60 грн.

Зазначимо, що у розділах І і ІІ Прикладів розрахунку середньої зарплати наведено особливості розрахунку виплат за страхуванням на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.