У статті розповімо про правила, за якими маєте звітувати з наступного року.
⚡️ Фінзвітність 2020: форми, строки і порядок подання ⚡️
Закон України від 16.01.2020 № 466-IX (далі — Закон № 466) суттєво вдосконалив правила трансфертного ціноутворення. Розглянемо зміни, які наберуть чинності з 1 січня 2021 року. Детально проаналізуємо й оцінимо їх вплив на компанію. Зупинимося також на правилах, за якими маєте звітувати з наступного року.
Оподаткування «прихованих» дивідендів
Наступного року в деяких компаній можуть виникати так звані «приховані доходи». Це компанії, які проводять контрольовані операції з нерезидентами — пов’язаними особами або нерезидентами, що мають «ризикову» організаційно-правову форму чи зареєстровані у «низькоподаткових» юрисдикціях. З метою оподаткування такі «приховані доходи» прирівнюватимуть до дивідендів. Йдеться, зокрема:
- про доходи у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що їх виплачують на користь нерезидента у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів і деривативів, що їх купують у нерезидента у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- суму заниження вартості товарів (робіт, послуг), що їх продають нерезидентові у контрольованих операціях, порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки» (пп. 14.1.49 Податкового кодексу України; ПК).
Якщо компанія виплачує на користь нерезидента такі «приховані» дивіденди, маєте з різниці доходів (вартості товарів, робіт, послуг), що не відповідає принципу «витягнутої руки», утримати податок на доходи нерезидента за ставкою 15%. Звісно, якщо іншу ставку не передбачає міжнародний договір. Сплатіть податок не пізніше ніж 1 жовтня року, що настає за звітним.
Коли виплачуєте нерезидентові дохід у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо не утримали податку на доходи нерезидента під час його виплати, в т. ч. з доходів, що ПК прирівнює до дивідендів, обчислюйте суму податку за формулою з підпункту 141.4.2 ПК.
Нараховувати і сплачувати податок із «прихованих» дивідендів, найімовірніше, доведеться ретроспективно, після проведення контрольованої операції. Тож суму податку найчастіше визначатимете саме за формулою. Майте на увазі, що підсумок формульного розрахунку дає більшу суму податку, аніж пряме нарахування за ставкою.
Отже, якщо платник або орган контролю встановить, що умови контрольованої операції не відповідають принципу «витягнутої руки», крім 18% податку на прибуток, доведеться, сплатити з розрахованої різниці ще й 15% податку на репатріацію.
Нова звітність із трансфертного ціноутворення
Закон № 466 імплементував у національне законодавство трирівневу модель звітності з трансфертного ціноутворення (ТЦ). Вона складається:
- із документації з ТЦ;
- глобальної документації з ТЦ (майстер-файл);
- звіту за країнами міжнародної групи компаній.
Окрім того, всі платники податків, що проводять контрольовані операції, будуть зобов’язані інформувати орган контролю про участь у міжнародній групі компаній (далі — Група).
повідомлення про участь у Групі
Разом зі звітом про контрольовані операції доведеться подавати повідомлення про участь у Групі. Готуватимете його в електронному вигляді за формою, яку має затвердити Мінфін. Уперше повідомлення про участь у Групі подайте за 2020 звітний рік, тобто не пізніше ніж 1 жовтня 2021 року.
Повідомлення міститиме:
- відомості про материнську компанію Групи, до якої входить компанія (зокрема, назва, держава резидентства, адреса, реєстраційний номер);
- дату закінчення фінансового року відповідно до внутрішніх положень материнської компанії Групи;
- інформацію про розмір сукупного консолідованого доходу міжнародної Групи за фінансовий рік, що передує звітному;
- відомості про юридичну особу, яка уповноважена подавати звіт за країнами Групи, або про те, що Група не зобов’язана подавати такого звіту.
Якщо не подасте повідомлення про участь у Групі або наведете в ньому недостовірну інформацію, ризикуєте сплатити штраф у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленому на 1 січня податкового (звітного) року.
Увага: Для 2020 звітного року сума штрафу становила б 105 100 грн.
документація з ТЦ
Ця звітність не є новиною для українських платників. Закон № 466 лише розширив перелік інформації, яку потрібно включати до документації з ТЦ. Зокрема, це:
- інформація про фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) компанії;
- дані щодо ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції;
- обґрунтування економічної причини (ділової мети), коли придбаваєте роботи/послуги, нематеріальні активи чи інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів;
- копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності компанії за звітний (звітні) період, за який подаєте документацію. Це якщо наявність аудиторського висновку для компанії обов’язкова (пп. 39.4.6 ПК).
Бонусом є можливість подати документацію з ТЦ не лише на папері, а й в електронній формі.
глобальна документація з ТЦ (майстер-файл)
Якщо сукупний консолідований дохід Групи, до складу якої входить компанія, за фінансовий рік, що передує звітному, становить еквівалент 50 млн євро або більше, ДПС має право запросити у компанії глобальну документацію (майстер-файл).
Запит про майстер-файл податківці можуть надіслати не раніше ніж за 12 місяців і не пізніше ніж за 36 місяців після закінчення звітного року або фінансового року, встановленого для Групи.
Увага: Із 2021 року діятиме трирівнева модель звітності з ТЦ
У глобальній документації розкрийте інформацію:
- про організаційну структуру Групи;
- діяльність Групи (загальний опис). Він має містити, зокрема, деталізацію ланцюгів постачання й утворення вартості п’яти товарів (послуг), найбільших за показником виручки Групи, а також постачання будь-яких інших товарів (послуг), частка яких перевищує 5% виручки Групи за відповідний фінансовий рік;
- нематеріальні активи, які використовує Група у своїй діяльності. Тут потрібно зазначити учасників:
— Групи, які володіють такими активами на праві власності або іншому праві (користування, володіння та/або розпорядження);
— суттєвих договорів, пов’язаних з такими активами, що уклали між собою учасники Групи; - фінансування учасників Групи (внутрішньогрупове та зовнішнє);
- консолідовану фінансову звітність Групи за останній фінансовий рік (пп. 39.4.7 ПК).
Глобальну документацію подавайте державною мовою у паперовій або електронній формі протягом 90 календарних днів (к. дн.) із дня отримання запиту.
Увага: упродовж 90 к. дн. після отримання запиту подайте майстер-файл
Перші запити щодо подання глобальної документації (майстер-файлу) органи контролю надсилатимуть щодо фінансового року, який закінчиться у 2021 році (п. 53 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).
Штраф за неподання глобальної документації (майстер-файлу) становитиме 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи на 1 січня податкового (звітного) року.
Увага: Для 2020 звітного року сума штрафу становила б 630 600 грн.
звіт за країнами Групи
Форма і порядок подання звіту за країнами міжнародної групи компаній (далі — Звіт) є уніфікованим стандартом Country-by-Country Reporting. Його затвердила ОЕСР і запровадила у більш ніж 80 країнах. Цей стандарт передбачає, зокрема, автоматичний обмін інформацією між податковими адміністраціями різних держав.
Українські компанії мають подавати Звіт, лише якщо:
- за фінансовий рік, що передує звітному, сукупний консолідований дохід Групи, до якої вони входять, перевищує еквівалент 750 млн євро;
- компанія — платник податку є материнською компанією Групи;
- материнська компанія Групи уповноважила українську компанію подавати Звіт до органу контролю;
- законодавство держави, де розташована материнська компанія Групи, не зобов’язує Групу подавати такий звіт, і при цьому материнська компанія не уповноважила іншого учасника Групи подати звіт в іншій іноземній юрисдикції;
- Україна підписала міжнародний договір із іноземною державою, де розташована материнська компанія Групи, або державою, де розташований учасник цієї Групи, якого уповноважили подавати Звіт. Такий договір має передбачати можливість обмінюватися податковою інформацією, але порядок обміну Звітами ще не набрав чинності або є факти систематичного його невиконання. Перелік таких іноземних юрисдикцій ДПС має заздалегідь оприлюднювати на своєму офіційному вебпорталі.
У Звіті потрібно детально розкрити фінансові та економічні показники усіх учасників Групи за кожною юрисдикцією, у якій вони зареєстровані або в якій Група провадить свою діяльність. Зокрема, суми доходу, прибутку, сплачених податків, чисельність працівників, основні види діяльності. Форму Звіту має затвердити Мінфін.
Передбачено, що Звіти, які подадуть українські компанії, будуть об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією. Але тільки після приєднання України до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін міждержавними звітами.
Увага: Із наступного року «приховані» доходи прирівнюватимуть до дивідендів
Інформацію зі Звіту використовуватимуть винятково для оцінки ризиків ТЦ. Така інформація не буде самостійною підставою для коригування податкових зобов’язань платника.
З огляду на перехідні положення ПК Звіт вперше подаватимуть за фінансовий рік, що закінчиться у 2021 році. Але не раніше ніж у рік, коли Україна приєднається до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін міждержавними звітами.
За порушення, пов’язанні з поданням Звіту, передбачені значні штрафні санкції. Зокрема, якщо:
- не подасте Звіту — штраф у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатної особи на 1 січня податкового (звітного) року. На сьогодні це понад 2 млн грн;
- не включити повної інформації — штраф становитиме 1% доходу компанії, інформацію про яку не відобразили, але не більше ніж 1000 розмірів прожиткового мінімуму.
Якщо інформація виявиться недостовірною — розмір штрафу становитиме 200 прожиткових мінімумів.
