Ще з початку 2018 року «євромодифікований» Закон про бухоблік набув власну класифікацію підприємств і втратив норму про склад проміжного звіту. Наступні півроку Порядок подання фінзвітності цього не враховував і вносив ще більше плутанини, яка породила дивні роз’яснення ДФС і Держстату
Новий закон запроваджує у валютних операціях принцип «дозволено все, що не заборонено». Та зовсім без валютного регулювання не обійдеться. Пом’якшення у валютному кліматі буде поступовим і значно залежатиме від волі грошового регулятора. Стартують нові правила не одразу, тому адаптуйте бізнес до змін
Нову редакцію Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підготував Мінфін навзамін затвердженої його наказом від 20.04.2015 № 449 (далі — Інструкція № 449). Для цього видав наказ від 04.05.2018 № 469, який набрав чинності 26 червня цього року. Зміни міністерство анонсувало ще минулого року. Щоб довести їх до ладу, знадобилося півтора року.
З червня працівниця у декретній відпустці (з 18.06 до 21.10). Сума декретних, що припадає на останній місяць, менша мінзарплати. Чи дотягувати ЄСВ до мінімального розміру? Якщо так, то в якому місяці це зробити: у звіті за червень чи за жовтень?
Під час перевірок податківці передусім звертають увагу на реквізити прибуткових і видаткових касових ордерів. Якщо знаходять у них помилки, не враховують таких документів і говорять про недостачу або перевищення ліміту каси. Тому суб’єкти господарювання непокояться через появу нового реквізиту «№ з/п» у формах прибуткових і видаткових касових ордерів. Як його заповнювати, ніхто не пояснив, а податківці перевірятимуть.
Підприємство уклало ЗЕД-контракт № 1 із нерезидентом і отримало за ним попередню оплату за готову продукцію у євро. Під час виготовлення продукції виникли певні зміни щодо її асортименту й ціну, тому уклали новий контракт № 2 також у євро. За ним відвантажили виготовлену продукцію із відстроченням платежу. Частку суми за ЗЕД-контрактом № 2 нерезидент перерахував. На решту оплати, що дорівнює сумі, отриманій за ЗЕД-контрактом № 1, нерезидент надіслав додаткову угоду: про зарахування попередньої оплати за контрактом № 1 у рахунок погашення зобов’язань за контрактом № 2. Чи правомірно уповноважений банк відмовив провести таке зарахування?
Підприємство надало працівникові безвідсоткову позику у гривні. У договорі гривневий еквівалент прив’язало до євро. Тобто працівник отримав позику у гривні за курсом НБУ щодо євро на дату підписання договору позики. Позика розрахована на чотири роки. Працівник погашає її з кожної зарплати з перерахунком євро до гривні за курсом НБУ на дату виплати зарплати. Як оподаткувати різницю, що виникла від перерахунку грошового зобов’язання із прив’язкою до інвалюти?
Донедавна покупець, списуючи безнадійну заборгованість, мусив зменшити сформований податковий кредит.
Підприємство підписало із замовником Договір № 5 на будівельні роботи. У додатку 1 до договору записали перелік робіт і загальну їх вартість — 100 тис. грн. Замовник 03.05.2018 вніс 100%-ву попередню оплату за роботи. Наприкінці місяця підписали акт виконаних робіт на 5 тис. грн згідно з додатком 1. Протягом травня 2018 року сторони оформили додаток 1-1 до Договору № 5 на додаткові роботи на суму 8 тис. грн та акт виконаних робіт до нього. Чи потрібно окрему складати податкову накладну на додаткові роботи за додатком 1-1?
Підприємство-імпортер отримало в безоплатне користування й розміщує на етикетці товарів торговельну марку, що належить його засновнику-фізособі. Чи дійсний договір, якщо у ньому не зазначили суму винагороди? Як убезпечитися від донарахування податків?
