Послуги бібліотек і застосування РРО: коли можна працювати без касового апарата

Кабінет Міністрів України має право визначати форми та умови діяльності, за яких дозволяється проводити розрахунки без застосування РРО чи ПРРО (ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Так, постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336 (далі — Постанова № 1336) затвердили Перелік окремих форм діяльності, яким дозволено використовувати розрахункові книжки (РК) і книги обліку розрахункових операцій (КОРО); далі — Перелік. Так, бібліотеки мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО, використовуючи РК та КОРО (п. 13 Переліку).

Однак така можливість діє лише до певного граничного обсягу операцій. Постановою КМУ № 1336 визначили, що у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій у 500 тис. грн на одного суб’єкта господарювання застосування РРО або ПРРО стає обов’язковим.

Хто зобов’язаний застосовувати РРО у 2025 році

У разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО та/або ПРРО (п. 2 додатка до постанови КМУ «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 № 121).

Таким чином, бібліотеки можуть проводити розрахунки без РРО, але лише в межах встановленого законом річного обсягу. Після його перевищення — використання РРО або ПРРО є обов’язковою вимогою законодавства.

За інформацією ДПС у Київській області