Бартерні операції за Податковим кодексом: правила для загальної та спрощеної систем

Бартерна (товарообмінна) операція — це господарська операція, за якої розрахунки за товари, роботи чи послуги проводять не грошима, а в натуральній формі в межах одного договору (пп. 14.1.10 Податкового кодексу України; ПК).

За договором міни (бартеру) кожна сторона зобов’язується передати іншій стороні свій товар у власність в обмін на інший. Таким чином, кожна зі сторін одночасно виступає продавцем свого товару і покупцем того, який отримує взамін. До договору міни застосовують загальні правила, що діють для договорів купівлі-продажу, поставки або контрактації, якщо це не суперечить суті таких відносин (ст. 715 та 716 Цивільного кодексу України).

Об’єктом оподаткування для фізичних осіб-підприємців, які працюють на загальній системі, є чистий оподатковуваний дохід. Це різниця між усім отриманим доходом (як у грошовій, так і в натуральній формі) та підтвердженими документами витратами, пов’язаними з підприємницькою діяльністю (п. 177.2 ПК).

Ліквідаційний звіт ФОПа на єдиному податку

Отже, законодавство не встановлює жодних обмежень для здійснення бартерних операцій або взаємозаліків фізичними особами — підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Водночас платники єдиного податку третьої групи мають право проводити розрахунки лише у грошовій формі — готівковій або безготівковій, у тому числі з використанням електронних грошей. Оскільки бартерна операція передбачає негрошовий розрахунок, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі (третя група), не можуть здійснювати такі операції або погашати заборгованість іншим способом, ніж грошовим (п. 291.6 ПК).

За інформацією ДПС у Тернопільській області