Згідно з пунктом 95.2 Податкового кодексу України (ПК) стягнення коштів та продаж майна платника податків, який має податковий борг в рахунок погашення такого боргу провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги. Таке стягнення проводиться на підставі рішення суду. І звертаючись до суду, податковий орган зобов'язаний долучити до подання про стягнення коштів за податковим боргом докази надіслання податкової вимоги платникові податків, що є необхідним для правильного розрахунку строку в 60 днів, який повинен минути з дня надіслання відповідного подання.
І у листі ВАСУ роз'яснює, від якої дати ведеться такий відлік. ВАСУ звертає увагу адмінсудів, що ПК передбачає два альтернативні способи інформування платника податків про наявність податкової вимоги — шляхом її безпосереднього вручення платнику під розписку або шляхом надсилання її листом з повідомленням про вручення. При цьому податковий орган має право вибору, який із запропонованих Кодексом способів обрати, оскільки вони обидва рівнозначні. Для факту надіслання достатньою є передача податковим органом поштової кореспонденції на пошту, тоді як подальше отримання адресатом (платником) такого листа є окремою дією, яка не впливає на початок відліку 60-денного строку.
Через це, як бачимо, платники податку — боржники опиняються у дуже невигідному становищі. Податковий орган має можливість стягнути кошти з рахунку боржника ще до того, як боржник отримає повідомлення поштою
