Чи сплачувати ЄСВ з іноземних доходів та як зберегти страховий стаж, якщо працюєте за кордоном

Платниками ЄСВ є роботодавці — юридичні особи та ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором, крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI; далі — Закон про ЄСВ).

ЄСВ для ФОП — 2026

Із урахуванням положення частини першої ст. 7 Закону № 2464, роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП) сплачують ЄСВ за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату єдиного внеску (ч. 1 ст. 10 Закону про ЄСВ).

Отже, дохід, що отримала фізособа за межами України, не є базою нарахування ЄСВ. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами мають право на добровільну сплату ЄСВ, у разі заключення договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

За інформацією ДПС у Сумській області