Позиції Мінфіну та ДФС в правильності застосування норм Податкового кодексу України (ПК) щодо граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) розійшлися.
ДФС вважає, що платник ПДВ має можливість зареєструвати податкові накладні або розрахунки коригування в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання за умови застосування штрафних санкцій, визначених статтею 120-1 ПК.
Мінфін не погодився з висновком податківців та нагадав, що згідно з пунктом 198.6 ПК право на податковий кредит зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Тому платник ПДВ має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну чи розрахунок коригування протягом 365 календарних днів з дати їх складання. А норми статті 120-1 ПК лише встановлюють відповідальність платника ПДВ за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних або розрахунку коригування до них протягом певного періоду з дати їх складання.
Тож Мінфін запропонував ДФС (вдруге!) переглянути власну позицію та в термін до 11.04.2016 доповісти Мінфіну про зазначене.
Лист Мінфіну від 30.03.2016 № 31-11120-09-10/9133
Податкове законодавство дає можливість застосовувати пільги і тим самим дозволяє заощаджувати на податках. Однак поводьтеся обачно із ПДВ-пільгами — вони можуть приховувати загрозу. Хто із платників податків має бути напоготові та як «розрулити» цю ситуацію — розглянемо у консультації
Сплатили нерезиденту аванс за рекламні послуги. За першою подією склали і зареєстрували податкову накладну (ПН). Послуги він так і не надав. Ми розірвали угоду, і нерезидент повернув інвалюту. Гроші спочатку зарахували на розподільчий рахунок. На поточний — ще ні. Якою датою потрібно зробити розрахунок коригування (РК) до ПН? За яким курсом коригувати ПДВ?
У консультації підкажемо, як заповнити податкову накладну та наведемо детальний алгоритм заповнення податкової накладної, правила нумерації та типів причин
Допоможемо правильно заповнити податкову накладну, складену за щоденними підсумками операцій із постачання товарів чи послуг кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ
Можете потрапити в пастку системи електронного адміністрування ПДВ, якщо погасите поточні зобов’язання за рахунок переплати ПДВ, що виникла після того, як подали зменшувальний уточнюючий розрахунок. Аби цього не сталося, дійте за інструкцією від експерта
