Зокрема, у зв’язку з тим, що генеральний директор ПАТ не мав повноважень на укладення договору без доручення наглядової ради чи загальних зборів акціонерів ПАТ.
Свою позицію ВСУ аргументував тим, що законодавчо схвалення правочину не залежить від наявності рішень окремих органів управління товариства. Оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії мають свідчити про прийняття правочину до виконання.
Той факт, що в гендиректора ПАТ немає повноважень на укладення від імені товариства спірного договору, не підстава для визнання цього договору недійсним. Позаяк за фактичними обставинами справи договір не лише прийнято до виконання, але і значною мірою виконано.
Зокрема, як було встановлено, покупець упродовж тривалого часу вчиняв дії, спрямовані на виконання оспорюваного договору, зокрема підписував додаткові угоди і специфікації на поставку товару, приймав відвантажений товар, здійснював часткову оплату його вартості.
Постанова ВСУ від 06.04.2016 № 3-84гс16
