Коли ФОП без діяльності повинен сплатити ЄСВ

Фізичні особи — підприємці є платниками ЄСВ. Водночас порядок сплати залежить від системи оподаткування (Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI; далі — Закон про ЄСВ).

ФОП на спрощеній системі (1–3 групи) ЄСВ сплачують незалежно від факту здійснення діяльності чи отримання доходу (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). Розмір внеску не може бути меншим за мінімальний страховий платіж — 22% від мінімальної заробітної плати.

Для ФОП на загальній системі ситуація інша. Базу нарахування визначають як чистий оподатковуваний дохід (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Якщо дохід за місяць відсутній або отримали збиток, ЄСВ можна не нараховувати і не сплачувати. Водночас підприємець має право зробити це добровільно, щоб зберегти страховий стаж.

Окремо законодавством передбачає випадки, коли ФОП може не сплачувати ЄСВ за себе:

• якщо підприємець має основне місце роботи і роботодавець сплачує за нього ЄСВ у мінімальному розмірі (ч. 6 ст. 4 Закону про ЄСВ);
• якщо особа є пенсіонером за віком або особою з інвалідністю (ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ);
• на період військової служби — для мобілізованих ФОП без найманих працівників.

Щоб не допустити боргу, варто:

• перевірити, чи маєте право на звільнення від сплати ЄСВ;
• контролювати стан розрахунків через електронні сервіси ДПС;
• у разі відсутності пільг — сплачувати внесок у встановленому розмірі;
• зберігати підтвердження сплати.

За відсутності підстав для звільнення ЄСВ нараховують автоматично, навіть якщо діяльність не ведеться.

У разі закриття ФОП сформований борг, а також нараховані штрафи і пеню не анулюють.

За інформацією ДПС у Київській області