НБУ крок за кроком скасовує тимчасові антикризові заходи, які він запровадив раніше, аби стабілізувати ситуацію на грошово-кредитному та валютному ринках нашої держави. Чергових змін слід очікувати із 11.05.2016 — дати набрання чинності постановою Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 05.05.2016 № 308.
Тож із 11.05.2016:
1. Скасовано вимогу про обов’язковий продаж коштів, що надходять для провадження іноземних інвестицій в Україні.
2. Скорочено строк резервування коштів у гривні для купівлі іноземної валюти за дорученням клієнтів. Зараз уповноважені банки можуть купувати валюту для клієнтів не раніше четвертого операційного дня після попереднього резервування (режим Т+3). Із 11.05.2016 купувати у такий спосіб валюту можна буде швидше — з третього операційного дня (режим Т+2). Такий самий строк НБУ передбачив і для операцій з перерахування на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів коштів у гривнях.
Зауважимо, що вимога проводити такі операції лише у разі їх підтвердження НБУ продовжує діяти. Тож у поточному році інформацію, яку уповноважені банки нададуть до реєстру валютних операцій 05 та 06 травня, НБУ підтверджуватиме 11 травня. А, скажімо, інформацію, надану 10 травня — НБУ підтверджуватиме 12 травня, надану 11 травня — НБУ підтверджуватиме 13 травня тощо.
3. Дозволено:
купувати іноземну валюту за продукцію, імпортовану в Україну до 01.01.2015, за договорами, за якими змінено боржника та/або кредитора у зобов’язанні;
перераховувати через кореспондентський рахунок банку-нерезидента, відкритий в уповноваженому банку, на користь нерезидентів кошти у гривнях.
Прес-служба Національного банку України
Експорт-імпорт послуг є постійним об’єктом дослідження у статистичних щорічниках. Ці дані отримують із форми № 9-ЗЕЗ. З’ясуємо, хто й як складає звіт про експорт (імпорт) послуг
Оферта як пропозиція укласти угоду, як використовувати оферту у ЗЕД, якими бувають оферти, структура оферти, контроферта та прийняття угоди — акцепт оферти. Публічна оферта як необхідність у діяльності інтернет-магазину. Ці та інші питання — в огляді
Особи, які провадять зовнішньоекономічну діяльність, щодня мають справу з інвойсом. Мінфін визнає його первинним документом. А податківці вимагають додатково складати до інвойсу акт виконаних робіт, податкову накладну чи рахунок-фактуру. Чия позиція в пріоритеті та що робити на практиці? Усе пояснить експерт
Які товари потрапляють під оподаткування акцизом у 2025 році, про підакцизні товари та непідакцизні операції – у цьому огляді. Також про максимальні і мінімальні ціни на підакцизні товари в Україні, проблеми ідентифікації підакцизних товарів, штрафи за продаж підакцизних товарів неповнолітнім, ліцензування підакцизних товарів
Код УКТ ЗЕД попри його назву використовують не лише під час оформлення операцій зовнішньоекономічної діяльності, але й має безпосереднє відношення до податкових накладних за умови внутрішнього постачання товарів. Як визначити цей код, до яких наслідків можуть призвести помилки, чи можна його скорочувати, коли він не потрібен, розрахунок коригування при помилці в коді УКТ ЗЕД 2025 — це все знайдете у консультації