Останній містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. Це, зокрема, умови, які:
- виключають чи обмежують права споживача (лізингоодержувача) стосовно виконавця (лізингодавця) у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання виконавцем договірних зобов’язань;
- встановлюють жорсткі обов’язки споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
- надають можливість виконавцю не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від виконавця у зв’язку з розірванням або невиконанням ним договору;
- надають виконавцю право в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі;
- визначають ціну товару на момент його поставки споживачеві або надають виконавцю можливість збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.
Як було з’ясовано, всупереч принципу добросовісності наслідком спірного договору є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживачу.
Постанова ВСУ від 11.05.2016 № 6-65цс16
