• компенсація за роботу у вихідні дні;
• компенсація втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати;
• середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Такого висновку дійшов Верховний Суд України, керуючись нормами законодавства.
Адже згідно з положеннями статті 72 Кодексу законів про працю України (КЗпП) робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 КЗпП.
За змістом частини другої статті 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) у структурі заробітної плати передбачена додаткова заробітна плата, яка є винагородою за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Згідно зі статтею 34 Закону № 108 компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
А відповідно до статті 117 КЗпП в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Постанова ВСУ від 14.09.2016 № 6-1438цс16
