Так постановив Верховний Суд України, відмовляючи у задоволенні вимог акціонерного товариства (АТ) про визнання недійсним договору поруки на тій підставі, що зазначений договір підписаний керівником АТ із перевищенням повноважень та без необхідного обсягу дієздатності. Тобто без згоди загальних зборів акціонерів.
Адже згідно зі статтею 2 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI значним правочином є правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), вчинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10% і більше вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.
За договором поруки відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Зі змісту наведеної норми випливає, що порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов’язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов’язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання боржником за те, що не було виконане останнім. Отже, порука є способом забезпечення виконання зобов’язання, а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю. Відповідно, договір поруки не є значним правочином.
Постанова ВСУ від 05.10.2016 № 3-1031гс16
