Фахівці ДФС розглянули ситуацію, коли підприємство не може скористатися власними грошовими коштами для сплати податків і зборів, маючи їх у достатній кількості на банківському рахунку, відкритому у фінансовій установі, у якій введено тимчасову адміністрацію і рух на поточних рахунках призупинено на невизначений строк.
За таких умов платник податків має надати контролюючому органу підтвердні документи про те, що податки та збори не перераховано до бюджету через відповідні обставини, які виникли з вини банку. Такими документами в т. ч.. але не виключно, можуть бути листи-звернення до адміністрації банку з проханням перерахувати податки, платіжні доручення, оформлені у паперовому вигляді, тощо.
Утім, податковий борг платника податків, який виник з вини банку, все одно залишається боргом такого платника і підлягає перерахуванню ним до бюджету.
Тобто, незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань, в т. ч. в разі невиконання чи порушення банком строків виконання доручень клієнта на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов’язку сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу. Податковий орган, своєю чергою, має стягнути такий податковий борг та/або зарахувати платежі, здійснені через установи інших банків, у передбаченій Податковим кодексом черговості погашення податкових зобов’язань та податкового боргу.
При цьому фіскали нагадали, що джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань чи погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у т. ч. ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит) та з інших джерел.
Лист ДФС від 24.01.2017 № 1575/7/99-99-12-03
