Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ) визнав безпідставними висновки суду апеляційної інстанції щодо нереальності господарської операції з надання послуг комерційного посередництва через відсутність звіту про результати наданих послуг та однотиповість актів, які не містять змісту наданих послуг.
Однак з позиції ВАСУ, законодавець не визначив конкретного переліку документів, якими платник повинен підтвердити реальність виконання господарської операції. З метою податкового обліку господарські операції можна оформлювати будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає положенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та складення яких узгоджується із законодавчо установленими вимогами щодо оформлення такої операції або зі звичаєвою практикою. За таких обставин твердження податківців та суду апеляційної інстанції про необхідність складення звітів є надуманими. Оскільки за результатами наданих послуг платник склав акти надання послуг, що за своїм змістом є документами, які засвідчують факт надання послуг.
Та обставина, що складені між платником і його контрагентом акти є однотиповими та не містять змісту наданих послуг, також не свідчить про нездійснення операцій загалом. Насамперед з огляду на те, що чинне законодавство не містить положень, які б забороняли складати однотипові акти виконаних робіт. Це є звичайною практикою суб’єктів господарювання.
Тобто ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлено, а умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі сукупності документів (зокрема договорів, додаткових угод та ін.) зробити висновок про те, що витрати фактично були.
Ухвала ВАСУ від 01.03.2017 № К/800/33772/16