Різниці, які виникають під час нарахування амортизації необоротних активів, визначають відповідно до вимог статті 138 Податкового кодексу України.
Облік основних засобів та їх відображення у фінансовій звітності регламентує П(С)БО 7 «Основні засоби». Так, основні засоби — це матеріальні активи, що їх підприємство утримує з метою використання у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій. Очікуваний строк корисного використання (експлуатації) таких активів має перевищувати один рік (чи операційний цикл, якщо він довший за рік).
На відміну від правил бухобліку, у податковому обліку до малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) відносять активи вартістю не більше ніж 6000 грн (до 01.09.2015 — 2500 грн) і зі строком корисного використання понад один рік.
МНМА не належать до основних засобів, тому різниці, які визначають згідно зі статтею 138 ПК, за такими активами у платника не виникають.
Різниці, які виникають під час нарахування амортизації необоротних активів, відображають у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства. У цих рядках записують різниці, які виникають у разі нарахування амортизації необоротних активів без урахування амортизації МНМА.
Лист ДФС від 02.03.2017 № 4346/6/99-99-15-02-02-15
