Щоб оптимізувати власну господарську діяльність, юрособа-нерезидент створила траст для керування українськими товариствами. Активи нерезидента потрапили під контроль трастового керуючого на користь бенефіціара. Створення трасту врегульовано статтею 2 Гаазької конвенції про право, що застосовується до трастів та їх визнання 1985 року.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Чи є за таких обставин пов’язаними особами нерезидент і українські товариства?
Як пояснила ДФС, якщо юрособа-нерезидент володіє 100% корпоративних прав у товаристві — резиденті України, такі резидент і нерезидент для цілей оподаткування є пов’язаними між собою особами. Адже юросіб визнають пов’язаними, якщо одна й та сама юрособа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юрособі у розмірі 20% і більше.
Співпраця з нерезидентом за ЦПД: особливості оподаткування
Такий висновок податківці зробили з огляду на те, що Україна не приєдналася до Гаазької конвенції про право, що застосовується до трастів та їх визнання 1985 року.
Окрім того, за статтею 5 Податкового кодексу України (ПК), якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам і положенням ПК, для податкових відносин застосовують ПК.
