Співпраця з нерезидентом за ЦПД: особливості оподаткування

Для виконання будь-яких разових робіт без зарахування працівника до штатного складу оформляють цивільно-правові договори (ЦПД). Укласти такий договір можна як із резидентом, так і з нерезидентом.

Що зазначити у договорі

ЦПД — це угода між підприємством і особою на виконання певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці. За цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Під час укладання ЦПД зазначають:

• вичерпний перелік виконуваних робіт або надаваних послуг;
• конкретні строки виконання робіт (надання послуг) або кожного окремого їх етапу;
• вартість виконання робіт, надання послуг.

Факт виконання робіт (послуг) за ЦПД обов’язково оформляють актом виконаних робіт (наданих послуг). Саме цей документ буде первинним під час відображення операцій у бухгалтерському обліку.

Законодавство не забороняє укладати ЦПД із нерезидентом. Однак за обставин, коли доходи з джерелом їх походження в Україні виплачує нерезиденту резидент — юридична або самозайнята фізична особа, такого резидента вважають податковим агентом нерезидента щодо таких доходів (пп. 170.10.3 Податкового кодексу України; ПК).

Укладаючи договір із нерезидентом, за умовами якого нерезидент отримуватиме дохід із джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що застосовуватимуть до таких доходів.

Розглянемо, як саме оподатковують винагороду нерезидента за ЦПД та яку ставку має зазначити резидент у договорі.

Як утримати ПДФО та військовий збір із винагороди

Порядок оподаткування ПДФО доходів, отриманих нерезидентами, встановлює підпункт 170.10.1 ПК. Так, доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховують (виплачують, надають) на користь нерезидентів, оподатковують за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених ПК).

Ставка податку становить 18% бази оподатковування, тобто нарахованої суми винагороди за ЦПД (п. 164.6 ПК). Податковим агентом нерезидента є підприємство-резидент, яке виплачує винагороду за ЦПД (пп. 170.10.3 ПК).

Тобто підприємство — податковий агент, нараховуючи нерезиденту винагороду за ЦПД, зобов’язане нарахувати й утримати з такої суми ПДФО за ставкою 18%. Таку ставку податковий агент також має зазначити в договорі.

ПДФО утримують одночасно з виплатою винагороди (п. 168.1.1 ПК). Однак якщо акт виконаних робіт підписали, але не оплатили, ПДФО сплачують протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця (пп. 49.18.1, п. 57.1, пп. 168.1.5 ПК).

Оподаткування доходів нерезидентів має ще один нюанс: якщо міжнародний договір, згоду на обов’язковість якого надала ВРУ, встановлює інші правила, ніж передбачає ПК, застосовують правила міжнародного договору (п. 3.2 ПК).

Щоб податковий агент не утримував ПДФО в Україні, нерезидент має пред’явити довідку (або її нотаріально засвідчену копію), що підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір України (п. 103.2 ПК).

Довідку видає компетентний (уповноважений) орган відповідної країни, з якою укладено міжнародний договір України. Форма довідки має бути затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, а також належно легалізованою та перекладеною відповідно до українського законодавства.

Із суми винагороди за ЦПД необхідно утримати й військовий збір за ставкою 1,5% (п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК). Адже військовий збір стягують з усіх доходів фізосіб, які оподатковують ПДФО, незалежно від статусу одержувача таких доходів (резидент або нерезидент).

Чи нараховувати ЄСВ

На суму винагороди нерезидента за ЦПД слід нарахувати ЄСВ за ставкою 22% (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ; далі — Закон № 2464). Позаяк платниками ЄСВ є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору чи ЦПД (крім ЦПД, укладених із фізичною особою — підприємцем, якщо надавані послуги або виконувані роботи відповідають видам діяльності згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців) (абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).

Базою нарахування ЄСВ для підприємств є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, що визначають відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за надання послуг за ЦПД (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Отже, підприємство під час виплати винагороди за ЦПД нерезиденту сплачує ЄСВ на загальних підставах (лист ГУ ДФС у м. Києві від 25.11.2015 № 18007/10/26-15-17-01-12).

ЄСВ сплачують одночасно з виплатою винагороди. Якщо акт виконаних робіт підписали, але не оплатили, то ЄСВ слід сплатити не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування винагороди (підписання акта).

Читайте у продовженні статті: Як показати суму винагороди у звітності