Строки розрахунків за ЗЕД-операціями збільшать вдвічи

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=84111122&cat_id=55838

НБУ оприлюднив останній із семи проектів нормативно-правових актів, які з 07.02.2019 стануть основою для нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченої Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі — Закон № 2473).

Документ матиме тимчасовий характер дії — доки не перейдемо доповної свободи проведення валютних операцій.Положення не запроваджує нових валютних обмежень, арозширює можливості проведення окремих валютних операцій. Тожготуйтеся до таких нововведень:

  • збільшать удвічі граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів — до 365 днів;
  • введуть автоматизовану систему е-лімітів, якою замінять індивідуальні ліцензії на окремі валютні операції з переказу резидентами коштів за кордон;
  • спростять валютний нагляд за операціями купівлі та переказу іноземної валюти до 150 тис. грн в еквіваленті;
  • розширять перелік доступних валютних операцій клієнтів з банками, зокрема, дозволять проводити валютні свопи та безпоставочні форварди;
  • дозволятьфізособам купувати онлайн іноземну валюту та банківські металиу межах 150 тис. грн в еквіваленті на день;
  • дозволять юрособам придбавати банківські метали без фізичної поставки у межах 150 тис. грн в еквіваленті на день;
  • дозволять фізособам переказувати за кордон до 150 тис. грн без відкриття рахунку.

Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності

Після набрання чинності Законом № 2473 подовжать окремі валютні обмеження, а саме::

  • репатріацію дивідендів за кордон в іноземній валюті обмежити сумою 7 млн євро на місяць, а репатріації інвестицій (продаж нелістингових акцій та корпоративних облігацій) —5 млн євро на місяць;
  • не можна надавати кредити (позики) в гривні нерезидентам;
  • зовнішні запозичення отримувати виключно через один банк;
  • купувати валюту на міжбанківському ринку для виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами виключно через один банк і на умовах Т+1;
  • не можна купувати валюти без зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами чи за кредитні кошти;
  • зберігати валютний нагляд за операціями взаємозаліку зобов’язань;
  • зберігати вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб у розмірі 50%.

додаток

👇 Спекотна пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Оплата через LIQPAY: чи потрібен РРО/пРРО

Чи треба РРО/пРРО при продажу товарів і послуг через LiqPay та інші платіжні системи? Які документи треба надати покупцю і чи треба тут фіскальний чек РРО/пРРО? Коли друкувати фіскальний чек РРО/пРРО при платежі через LiqPay? Відповіді — у консультації
35256

Договір позички: ЗРАЗОК

Якщо є необхідність покористуватися чужим майном, то можна оформити договір позички. У чому різниця договору позички з договором оренди та договором позики? Які його умови та хто його може укладати? Нюанси оподаткування таких договорів, як поєднується позичка і єдиний податок, — у цьому огляді
109245

Кредиторська заборгованість: види, бухоблік

Експерт пояснив, що таке кредиторська заборгованість підприємства, які її види існують, коли кредиторська заборгованість стає простроченою та як списувати кредиторську заборгованість. А на прикладах проводок показав, як відображати в бухобліку кредиторську заборгованість
214877

Дебіторська заборгованість: як нею керувати

Довіряй, але перевіряй. Ця приказка відображає суть обліку дебіторської заборгованості, яку треба не тільки визнати, але й контролювати на кожну дату балансу щодо можливості бути сплаченою. Визнання та списання дебіторської заборгованості, її розкриття у фінансовій звітності — у консультації
157047

Довіреність на отримання ТМЦ: зразок

Чи не будь-яка господарська операція супроводжується отриманням матеріальних цінностей. Водночас повноваження на здійснення цієї госпоперації в інтересах юридичної або фізичної особи — підприємця мають бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. Розглянемо у статті, як документально підтвердити отримання товаро-матеріальних цінностей
125349

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді