Працівник обіймав посаду заступника гендиректора, але певний період часу виконував обов’язки гендиректора. Працю йому оплачували за штатним розписом з окладом заступника гендиректора. Працівник звернувся до суду, щоб стягнути з підприємства недоплачену зарплату та компенсацію втрати частини заробітку через порушення строків її виплати з урахуванням індексу інфляції.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
ВСУ нагадав, що порядок оформлення та оплати праці тимчасового замісництва регулює роз’яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового заступництва» від 29.12.1965 № 30/39, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.1965 № 820/39. Це єдиний документ, що донині регламентує тимчасове замісництво.
У роз’ясненні сказано, що коли працівника призначили виконуючим обовׄ’язки за вакантною посадою, роботу оплачують за вакантною посадою. Тобто він має отримати зарплату за обов’язки, які фактично виконував.
ВСУ у справі № 755/19954/15-ц підтримав позицію судів попередніх інстанцій і залишив касаційну скаргу підприємства без задоволення. Отже, суд виграв працівник.
Висновок: регламентуйте оплату тимчасового замісництва директора у колективному договорі, тоді не доведеться з’ясовувати стосунки у судах.
