Верховний Суд визначив: договір не є первинним обліковим документом для бухгалтерського обліку.
Первинний документ фіксує факт проведення господарської діяльності і є підставою відобразити її у бухгалтерському обліку.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
ВСУ вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно визначили, що наявність договору доводить понесені витрати. При цьому не дослідили жодного первинного документа, що підтверджує проведення господарських операцій і є підставою для відображення їх у бухгалтерському обліку.
Окрім того, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги вже напрацьовану судову практику. ВСУ в ухвалі від 15.12.2015 у справі № 21-4266а15 зазначав, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, що підтверджують фактичне проведення господарських операцій. Договір для бухгалтерського обліку не є первинним обліковим документом.
Договір — це домовленість двох чи більше сторін про встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) у майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Тобто господарська операція пов’язана не з фактом укладення договору, а з фактом руху активів платника податків і його капіталу.
Тому радимо зважати на цю позицію ВСУ, коли формуєте податковий кредит: для підтвердження господарської операції потрібно мати первинні документи і належно оформлені податкові накладні, зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.
