НБУ зобов’яже банки повернути вкрадені з картки кошти

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Аби посилити захист прав користувачів платіжних карток, Нацбанк планує встановити такі додаткові вимоги у випадках, коли клієнт оскаржує переказ коштів, яке він не проводив:

Рахунки для сплати ЄСВ 2019

  • банк-емітент має відновити залишок коштів на рахунку клієнта до стану, в якому він був до цього переказу, не пізніше наступного робочого дня;
  • користувач несе всі збитки, пов’язані з оскаржуваними переказами, якщо банк доведе, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу чи іншої інформації;
  • банк-емітент має право не повертати користувачеві кошти у розмірі 20 НМДГ (340 грн), якщо оскаржуваний переказ провели за допомогою втраченої/викраденої чи неправомірно використаної платіжної картки та/або її реквізитів, але користувач повідомив банк про її втрату/викрадення чи неправомірне використання реквізитів лише після цього переказу.

Із цією метою Нацбанк розробив проект постанови «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України». Зокрема, зміни планують внести до Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою НБУ від 05.11.2014 № 705.

Нацбанк також застерігає: не розголошуйте реквізити платіжних карток (термін її дії, код CVС2/CVV2, ПІН-код до картки) та персональні дані, логін/пароль для входу до веб-банкінгу, одноразові паролі для проведення додаткової автентифікації тощо.

Національний банк України

додаток

👇 Святкова пропозиція

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Електронні гроші: як працюють і як їх обліковувати в Україні

Що таке електронні гроші, який їхній вплив на оподаткування, бухгалтерський облік операцій з електронними грошима, чим вони відрізняються від цифрових грошей і криптовалют — ці та інші пов’язані питання у цьому огляді
2289

Фінансовий моніторинг у 2025 році: порогові операції, підозрілі платежі, нові правила

Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
93289

Розрахунково-платіжна відомість працівника: форма, зразок і порядок заповнення

Про розрахунково-платіжну відомість та її призначення розповімо у даній консультації. Також наведемо зразок заповнення розрахунково-платіжної відомості та повідомлення про розміри виплат (розрахункового листка)
63111

Інтернет-торгівля і РРО: коли потрібен касовий апарат при онлайн-продажах

Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
22560

Платіжна інструкція 2025: правила заповнення та приклад

Платіжну інструкцію запровадили замість платіжного доручення. Тепер цей документ оформлюють лише з використанням номера рахунку у міжнародному форматі IBAN. Розбираємо, як правильно заповнити платіжну інструкцію, які реквізити вказати та на що звернути увагу, щоб уникнути помилок. Також наведемо приклад заповненого документа
143310

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді