Офіс ВПП ДПС пропонує огляд важливих змін, впроваджених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX, які внесли корективи та удосконалення в регулювання міжнародного оподаткування платників податків в Україні.
Закон № 466 спрямований на імплементацію в Україні восьми дій Плану протидії BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). Це перший крок України до запровадження правил BEPS та кардинальних змін до міжнародного оподаткування.
Законом № 466 внесені зміни та доповнення для врегулювання таких питань міжнародного оподаткування:
- введено наскрізний підхід («look-through approach») при застосуванні міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування;
- деталізація визначення бенефіціарного власника доходу та введення процедури взаємного узгодження до Податкового кодексу України (далі — ПК);
- змінюється із 20% до 25% розмір частки володіння корпоративними правами для терміну «пов’язаної особи»;
- розширено поняття «дивіденди»;
- запроваджено нові правила оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній (КІК);
- змінено правило тонкої капіталізації;
- розширено поняття дохід з джерелом походження з України.
☝ 12 НОМЕР ЖУРНАЛУ «ГОЛОВБУХ» ► СКАЧАЙТЕ БЕЗПЛАТНО
1. Пункт 103.2 ПК (набув чинності з 23.05.2020)
Удосконалено норми щодо запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування (Дія 6 Мінімального стандарту Плану BEPS). Внесено зміни до пункту 103.2 ПК з метою введення наскрізного підходу при застосуванні міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.
Якщо нерезидент — безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовують положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу.
Слід запам’ятати, що обов’язок доведення того, що нерезидент є бенефіціарним отримувачем такого доходу, покладено на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку.
Для ознайомлення з переліком документів, надання яких податковому агенту дозволяє застосовувати міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування за принципом наскрізного підходу, необхідно враховувати вимоги підпунктів а), б) абзацу 4 пункту 103.2 ПК.
2. Пункт 103.3 ПК (набув чинності з 23.05.2020)
До пункту 103.3 ПК внесено доповнення стосовно поняття бенефіціарного власника та визначення випадків, коли юридична або фізична особа не є бенефіціарним отримувачем доходу для цілей застосування правил міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування. Таким чином, коли одержувач доходу не має достатньо повноважень для користування та розпорядження цим доходом, не виконує суттєвих функцій та не несе суттєвих ризиків — це свідчить про відсутність права на бенефіціарне володіння. З 23.05.2020 діють зміни, які додаткового вказують на відсутність бенефіціарного володіння компанією у разі, коли вона не має необхідних ресурсів (кваліфікований персонал, основні засоби у володінні або користуванні, достатній власний капітал) для фактичного здійснення бізнес-діяльності.
Стаття 108-1 ПК дає можливість платникам податків подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження щодо результатів дії або рішення контролюючого органу, що не відповідають положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування. В цій статті викладено інформацію, яка стосується права на подачу зазначеної заяви, її вимоги та процедури розгляду заяви .
3. Підпункт 14.1.159 ПК (набув чинності з 23.05.2020)
Підвищено відсоток володіння корпоративними правами юридичної особи з 20% до 25% для встановлення пов’язаності осіб.
4. Підпункт 14.1.49 ПК (набуває чинності з 01.01.2021)
Розширено поняття дивідендів. Так, до дивідендів прирівнюються також:
- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачують (понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»);
- вартість товарів (робіт, послуг, крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються (понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»);
- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продають (порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»);
- виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснює юридична особа на користь її засновника та/або учасника-нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
5. Стаття 392 ПК (набуває чинності з 01.01.2021)
До ПК відтепер введено поняття «контрольована іноземна компанія» (далі — КІК) та покладено обов’язок на фізичних та юридичних осіб, які володіють іноземними структурами або здійснюють над ними контроль, звітувати про їхні прибутки та сплачувати податки в України з такої діяльності.
КІК є:
- іноземні юридичні особи, що наділені правом володіти активами, мати права та обов’язки, здійснювати діяльність від власного імені незалежно від засновників, учасників та форми власності;
- утворення без статусу юридичної особи, зокрема, іноземні партнерства, трасти, фонди, а також нерезиденти, організаційно-правова форма яких входить до Переліку, затвердженого КМУ відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 ПК, які не є юридичними особами.
Зокрема, іноземну компанію визнають контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа-резидент України або юридична особа-резидент України :
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50%, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10%, за умови що декілька фізичних осіб-резидентів України та/або юридичних осіб-резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України-пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Об’єктом оподаткування для ПДФО є частина скоригованого прибутку КІК, розрахована пропорційно частці володіння або контролю фізичної (юридичної) особи на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховують скоригований прибуток КІК, який визначають для кожної іноземної компанії окремо.
Перший Звіт по КІК подають за 2021 рік у 2022 році.
6. Пункт 140.2 ПК (набуває чинності з 01.01.2021)
Пункт 140.2 ПК, що регулює порядок обліку процентних витрат буде викладено у новій редакції.
Коригування необхідно проводити якщо сума боргових зобов’язань перевищує суму власного капіталу більше, ніж у 3,5 рази, але:
- до розрахунку боргових зобов’язань будуть потрапляти борги за операціями з будь-якими нерезидентами, а не тільки з пов’язаними;
- до розрахунку боргових зобов’язань не враховують проценти, що підлягають капіталізації, до моменту запровадження відповідного активу в експлуатацію;
- дозволений ліміт витрат знижений з 50% до 30%, при цьому він розраховуватиметься з урахуванням об’єкта оподаткування податком на прибуток, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності;
- платник податків зобов’язаний буде вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- оновлена різниця тепер не стосуватиметься фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю.
Доповнено пунктом 53 підрозділ 4 розділу XX, відповідно до якого правила обліку процентів, передбачені абзацом першим пункту 140.2 ПК, застосовують з 01.01.2021 до всіх кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, що обліковуються на балансі платника податків станом на 01.01.2021.
7. Підпункт 14.1.54 ПК (діє з 01.07.2020)
У підпункті 14.1.54 ПК розширено визначення доходу з джерелом походження з України, а саме додано підпункти «з», «и»:
з) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;
и) прибутки від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають умовам зазначеним у цьому підпункті.
