Цінні папери у підприємницькій діяльності

UA RU
Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Цінні папери можуть використовувати для залучення додаткового фінансування, отримання інвестиційно-спекулятивного прибутку, посвідчення боргових зобов’язань або корпоративних прав. Розглянемо, якими бувають цінні папери, їхні форми та види за профільним Законом

Що таке цінні папери

Цінні папери – це документи, які:

  • засвідчують грошове чи інше майнове право;
  • визначають взаємовідносини емітента та власника цінного паперу;
  • передбачають виконання зобов'язання емітента щодо випущеного ним цінного паперу;
  • можуть бути передані іншим особам, включаючи права на них самих та права за ними.

Кожний вид цінного паперу має свою установлену форму та відповідні реквізити.

Нормативна база для цінних паперів

Ключовим законодавчим актом щодо цінних паперів є Закон «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23.02.2006 № 3480-IV (у редакції Закону від 19.06.2020 № 738-IX) (далі – Закон про РК). Колишня назва цього закону – Закон «Про цінні папери та фондовий ринок», який з 1 липня 2021 року працює у новій редакції та новою назвою. Метою даного оновлення було:

  • захистити інтереси власників корпоративних облігацій, зокрема через збори власників облігацій (розділ VII Закону про РК);
  • врегулювати ринок деривативних (похідних) фінансових інструментів – деривативних цінних паперів і деривативних контрактів (ст. 4 Закону про РК);
  • вирішити питання остаточності розрахунків (ст. 38 Закону про РК), зокрема неможливість відкликання платежу за деривативами;
  • введення поняття інсайдерської інформації (ст. 145 Закону про РК) та заборони на її використання на ринках капіталу та організованих товарних ринках (ст. 146 Закону про РК), визначення дій, які належать до маніпулювання на цих ринках (розділ IX Закону про РК);
  • привести законодавство України щодо обігу цінних паперів у відповідність директивам і регламентам ЄС про ринки фінансових інструментів, позабіржові похідні інструменти, механізми застосування фінансової застави.

Закон про РК містить також оновлену класифікацію цінних паперів (див. далі – Види цінних паперів), деякі поняття були осучаснені без зміни їхнього наповнення, наприклад бездокументарні цінні папери стали називатися електронними цінними паперами (див. далі – Форми існування та випуску цінних паперів).

Увага: у 2021 році профільний Закон про цінні папери суттєво оновлений. Змінилася класифікаціях цінних паперів, а також врегульовано ринки капіталу та організовані товарні ринки.

Обіг цінних паперів здійснюється на ринку цінних паперів (він же – фондовий ринок), який входить до складу ринку капіталу (ст. 4 Закону про РК). Державне регулювання фондового ринку здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР, ч. 2 ст. 139 Закону про РК). Отже, також слід враховувати нормативні документи НКЦПФР. Також щодо окремих видів цінних паперів є профільні закони.

Увага: ринок цінних паперів – це частина ринку капіталу.

Види цінних паперів

Найчастіше українські підприємства мають справу з акціями, облігаціями, векселями. Рідше – деривативними цінними паперами. Але це далеко не всі види цінних паперів, серед яких виділяють 5 видів (ч. 2 ст. 8 Закону про РК), які наведено у таблиці нижче.

Види цінних паперів СКАЧАТИ ТАБЛИЦЮ

ВИДИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

пайові

боргові

іпотечні папери

посвідчують участь власника у статутному капіталі, управлінні емітентом, отримання частини прибутку або майна при ліквідації емітента

посвідчують відносини позики та передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений час кошти, передати товари або надати послуги

посвідчують право власника на отримання належних йому коштів, випуск таких цінних паперів забезпечено іпотечним покриттям (іпотекою)

  • акції;
  • інвестиційні сертифікати;
  • сертифікати фонду операцій з нерухомістю (ФОН);
  • акції корпоративного інвестиційного фонду
  • корпоративні облігації;
  • державні облігації України;
  • облігації місцевих позик;
  • казначейські зобов’язання України;
  • ощадні сертифікати банків;
  • депозитні сертифікати банків;
  • векселі;
  • облігації міжнародних фінансових організацій
  • іпотечні облігації;
  • заставні.

деривативні

товаророзпорядчі

посвідчують право власника вимагати від емітента придбання або продажу базового активу та/або реалізації прав щодо базового активу, та/або здійснення платежу залежно від значення базового показника

надають їхньому держателю право розпоряджатися майном (товаром), вказаним у цих документах

  • опціонні сертифікати;
  • фондові варанти;
  • кредитні ноти;
  • депозитарні розписки;
  • державні деривативи
  • коносамент (посвідчує прийняття вантажу на морське перевезення);
  • просте складське свідоцтво;
  • подвійне складське свідоцтво.

Що не вважається цінними паперами

Не слід розглядати як цінні папери:

  • грошові документи – поштові марки, проїзні квитки чи талони на бензин, так як вони не регулюються Законом про РК;
  • деривативні контракти – це договори, за якими існує обов’язок однієї або кожної зі сторін щодо базового активу, умови встановлено залежно від значення базового показника, можливий обов’язок проведення грошових розрахунків за певних умов. Вони відділені від деривативних цінних паперів (ч. 1 ст. 1, а також розділ ІІІ Закону про РК). До деривативних контрактів належать зокрема опціони, форварди, ф’ючерси, свопи, контракти на різницю цін та на майбутню відсоткову ставку (ч. 1 ст. 33 Закону про РК);
  • валютні цінності, у т.ч. іноземні валюти та гривня;
  • віртуальні валюти, у т.ч. криптовалютиНасьогодні криптовалюти мають невизначений статус та їхній обіг неврегульований. Однак визначенню цінного паперу, у т.ч. електронного цінного паперу вони не відповідають;
  • документи, які посвідчують майнові права на речі з індивідуальними ознаками, а також господарські договори. Наприклад, свідоцтво на право власності на земельну ділянку, свідоцтва на права власності на нерухоме майно, договори купівлі-продажу, рішення суду, договори дарування, техпаспорт на автомобіль тощо.

Форми існування та випуску цінних паперів

Сучасні цінні папери здебільшого електронні. Виняток хіба що векселі та деривативи, які паперові. Відповідно до частини 3 статті 8 Закону про РК, цінні папери за формою існування поділяються на:

  • електронні (колишня назва – бездокументарні) – діють тільки як електронні (облікові) записи на рахунку у системі депозитарного обліку цінних паперів (депозитарії). Приклади: акції, облігації;
  • паперові (колишня назва – документарні) – документ, оформлений на матеріальному носії, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити. Приклад: вексель, деривативи.

Окрім носія цінні папери за формою випуску можуть бути (ч. 4 ст. 8 Закону про РК):

  • іменні – з фіксованим ім’ям держателя цінного паперу. Приклад: акції, можуть бути також облігації;
  • на пред’явника – ім’я держателя не фіксується. Приклад: облігації, казначейські зобов’язання, ощадні/депозитні сертифікати;
  • ордерні – це цінні папери, власник яких є пред’явником цінного паперу або здійснюються передавальні записи (індосамент). Приклад: вексель.

Найбільш поширені цінні папери в Україні

Наводимо визначення поширених цінних паперів (ЦП), які даються Законом про РК.

ЧИМ Є ПОШИРЕНІ В УКРАЇНІ ЦІННІ ПАПЕРИ

Цінний папір

Що це

акції, у т.ч.:

Іменний ЦП, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства (АТ), у т.ч. отримання частини прибутку (дивідендів). Існують виключно в електронній формі

  • прості акції

надають їхнім власникам право на:

  • отримання дивідендів від АТ;
  • на участь в управлінні АТ;
  • на отримання частини майна АТ у разі його ліквідації
  • привілейовані акції

Надають їхнім власникам:

  • переважні права (у порівнянні з власниками простих акцій) на отримання дивідендів АТ;
  • переважні права на отримання частини майна АТ у разі його ліквідації;
  • право на управління АТ – лише у випадках визначених у частині 5 статті 28 Закону про АТ* та статутом АТ.

Наприклад, дивіденди за такими акціями можуть виплачуватися щороку незалежно від наявності прибутку чи рішення акціонерів, у фіксованій сумі тощо. Можливе існування зобов’язання зі зворотного викупу таких акцій у певний строк

облігації, у т.ч.:

ЦП, що посвідчують:

  • внесення першим власником коштів;
  • визначають відносини позики між їхнім власником та емітентом;
  • підтверджують обов’язок емітента повернути власникові номінальну вартість у передбачений строк та виплатити дохід за облігацією, якщо це передбачено проспектом емісії.

Облігації можуть існувати виключно в електронній формі

  • корпоративні облігації

Іменні облігації, емітентом яких є юрособа (виняток – міжнародні фінансові організації). Корпоративні облігації підтверджують обов’язки емітента за ними та не дають право на участь в управлінні емітентом

  • державні облігації України

облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) та облігації зовнішніх державних позик України

векселі**

Посвідчують безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Можуть передаватися іншим особам. Існують виключно у паперовій формі

Закон про АТ – Закон України «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 № 2465-IX;

**їх специфіку врегульовує Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-III



зміст

Вебінар для бухгалтерів

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді