Верховний суд України (далі — ВС) вказав, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця.
Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема:
- створило робочі місця для таких осіб;
- своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього — відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.
Із матеріалів справи відомо, що підприємство 278 разів зверталося до центру зайнятості з повідомленнями про наявність вільних робочих місць. Це підтверджують копії звітів форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)». Центр зайнятості на подані вакансії направив 51 особу з інвалідністю, 5 з яких відмовилися від працевлаштування, а інші — працевлаштовані.
ВС погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що причини непрацевлаштування інвалідів не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення. І на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями ВС, викладеними у постановах від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 28.02.2018 у справі №807/612/16, від 26.06.2018 у справі №№806/1368/17, від 11.09.2018 у справі №812/1127/18, від 19.12.2018 у справі №812/1140/18, від 23.07.2019 у справі №820/2204/16, від 31.07.2019 у справі №812/1164/18.
Облікувати витрати на маски, антисептики, термометри і прибирання? Та ще й так, щоб уникнути ПДФО, компенсувального ПДВ і до того ж виконати норматив з витрат на охорону праці? Проблема? Ми її розв’язали⏩
