Допомогу по частковому безробіттю на період карантину центри зайнятості надають застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через карантин за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.
За статтею 51 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) скорочену тривалість робочого часу встановлюють для неповнолітніх працівників, а також для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці. Крім того, скорочену тривалість робочого часу встановлюють для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
При цьому скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.
Мінекономіки звертає увагу, що скорочена тривалість робочого часу запроваджується без зменшення розміру заробітної плати. А щоб отримати допомогу по частковому безробіттю потрібна втрата частини заробітку.
Тому Мінекономіки радить при скороченні виробництва через COVID-19 запроваджувати неповний робочий час, при якому оплату проводять пропорційно відпрацьованому часу. Але про запровадження неповного робочого часу працівників потрібно повідомити не пізніше ніж за два місяці до такого запровадження.
Крім цього, на думку фахівців Мінекономіки, доречно також розглянути можливість запровадження дистанційної праці, простою або надання працівникам відпусток, у тому числі відпусток без збереження заробітної плати. Можливість застосування відповідних механізмів у період карантину вже передбачена КЗпП.
Лист Мінекономіки від 23.06.2020 № 3512-06/38822-07
