Законопроєкт щодо дерегуляції трудових відносин можуть прийняти в першому читанні

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Урядовий законопроєкт № 5388 про дерегуляцію трудових відносин можуть прийняти у першому читанні: І. Дядюра.

✍ 7 порад, щоб відзвітувати за ІІ квартал у Розрахунку з ПДФО та ЄСВ

Заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра розвінчав міфи урядового законопроєкту № 5388 щодо дерегуляції трудових відносин.

Законопроєкт щодо дерегуляції трудових відносин можуть прийняти в першому читанні

Крім того Ігор Дядюра наголосив, що проєкт № 5388 вже перезрів і в першому читанні може бути прийнятий. І взагалі, він міг би бути запущений за скороченою процедурою. Адже дерегуляція потрібна негайно.

Нагадаємо, за зареєстрованим Проєктом Закону від 16.04.2021 № 5388 пропонують:

  • спростити процедуру

    укладення строкового трудового договору

    та проходження випробування при прийнятті на роботу;
  • оптимізувати порядок надання роботодавцем інформації працівникові про умови, що застосовують до трудового договору;
  • виключити необхідність погодження припинення трудових відносин у ряді випадків з представниками професійних спілок та ін.

Коротко пройдемося по основних положеннях документу.

1. Строковий трудовий договір може укладатися:

1) для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада);

2) для заміщення вільного робочого місця (посади), якщо за працівником, з яким припинено трудові відносини, відповідно до закону зберігається право повернення на попередню роботу (посаду);

3) на час виконання певного обсягу чи виду роботи, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою, з урахуванням характеру такої роботи, умов її виконання;

4) для виконання робіт, пов’язаних з тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються відповідним підприємством, установою, організацією;

5) для виконання невідкладних робіт із запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи здоров’ю, умовам життєдіяльності людей;

6) у зв’язку з обранням на визначений строк до складу виборного органу або на виборну посаду, а також у зв’язку з прийняттям на роботу осіб, які безпосередньо забезпечують діяльність членів виборних органів;

7) з працівниками патронатної служби;

8) з творчими працівниками засобів масової інформації, організацій кінематографії, театрів, концертних організацій, цирків та іншими особами, які беруть участь у створенні та/або виконанні творів, професійними спортсменами відповідно до переліку професій, що затверджується КМУ;

9) з керівником, його заступником, головою і членами наглядової ради та/або виконавчого органу юридичної особи, з керівником представництва іноземної юридичної особи;

10) для виконання громадських робіт за направленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;

11) при тимчасовому переведенні працівника на роботу (посаду) на інше підприємство, установу, організацію;

12) за ініціативою працівника;

13) в інших випадках, коли встановлення трудових відносин на визначений строк передбачено законом.

У строковому трудовому договорі, укладеному в письмовій формі, можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення.

2. Випробування не встановлюють в разі укладення трудового договору:

1) з особою, яка не досягла 18 років;

2) з вагітною жінкою;

3) строком до 12 місяців;

4) з особою з інвалідністю, направленою на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;

5) в інших випадках, передбачених законом.

3. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) встановлюють у трудовому договорі, укладеному у письмовій формі. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) також може передбачатися правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства.

4. Надурочні роботи допускаються лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством, трудовим договором, укладеним у письмовій формі, та/або колективним договором і в частині третій статті 62 КЗпП.

5. Час початку і закінчення перерви встановлюють у трудовому договорі, укладеному у письмовій формі. Час початку і закінчення перерви також може встановлюватися правилами внутрішнього трудового розпорядку та/або графіками змінності.

6. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначають трудовим договором, укладеним у письмовій формі. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні також може бути визначений графіком роботи підприємства, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) і, як правило, повинен надаватися підряд із загальним вихідним днем.

7. Робота у вихідні дні, як правило, не проводиться. Залучення окремих працівників до роботи у зазначені дні допускається лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством, трудовим та/або колективним договором і в частині другій статті 71 КЗпП.

8. Конкретний період та порядок надання щорічних відпусток узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

9. Главу IX «Матеріальна відповідальність працівника» КЗпП виклали в новій редакції. В ній прописані:

  • Загальні засади матеріальної відповідальності працівників
  • Випадки притягнення працівника до матеріальної відповідальності в повному розмірі
  • Умови трудового договору щодо повної матеріальної відповідальності
  • Розмір прямої дійсної майнової шкоди та порядок її відшкодування
  • Колективна матеріальна відповідальність

додаток

📩 Хочете знати про зміни раніше за колег?

tg_4.png

Статті за темою

Усі статті за темою

Податок на додану вартість (ПДВ): що це, ставки, пільги та порядок сплати

В аналітиці розбираємо, що таке ПДВ, все про ПДВ 2025/2026 — ставки, платники, бюджетне відшкодування, податкові пільги, призупинення перебігу строків давності, звільнення від ПДВ товарів, необхідних на фронті
99679

ЄСВ для ФОПів у 2026 році: хто сплачує, хто звільнений і який розмір внеску

Питання сплати ЄСВ для ФОПів у 2026 році знову стає актуальним. Воєнна пільга, яка звільняла підприємців від внеску за себе, не діятиме. Тож ФОПам доведеться повернутися до повних нарахувань — окрім тих, хто має законні підстави для звільнення. Розбираємо, хто у 2026 році сплачуватиме ЄСВ, кого звільнять, і який буде мінімальний внесок
1399

Як ЗОЗ списувати майно до та після перетворення на КНТ

З’ясуємо, чи можуть комунальні ЗОЗ списувати майно протягом перехідного періоду — після скасування Господарського кодексу та до перетворення на КНТ. Обговоримо, як відбуватиметься ліквідація майна після перетворення та чи можна буде списувати майно, що отримали на праві узуфрукта
41

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді