Підписуйтесь на телеграм-канал «Головбух. Новини»! Тут про зміни без спаму⚡️ Чергові зміни до ПКУ: підготуйтеся до цих "удосконалень"
Постанова ВС від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а
Підприємство звернулось до суду із позовною заявою до митного органу, у якій просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.
Контролери вказали, що в них виникли підстави для сумніву в правильності зазначення митної вартості товару. Митному органу здалася сумнівною необґрунтовано низька митна вартість спірного товару порівняно зі світовими цінами, які формуються на умовах прямих продажів, з огляду на факт пов’язаності між собою покупця і продавця. Крім того декларант не надав додаткові документи, які б підтверджували, що продавець реалізує цей же товар (або аналогічний) іншим непов’язаним покупцям за такою самою ціною. Тому митники використали другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товару.
Верховний Суд України (далі — ВС) зазначив, що під час касаційного перегляду знайдено підтвердження висновків суду апеляційної інстанції про те, що у прийнятих контролерами рішеннях немає обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
ВС вказав, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена в частині 2 статті 58 Митного кодексу України. За нею метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.
А у підприємства були наявні всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару, кількісні та якісні його характеристики, а тому митний орган не мав права застосовувати інший, окрім першого, метод для визначення митної вартості товару.
