Заробітна плата для цілей розділу IV Податкового кодексу України (ПК) — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачують (надають) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 ПК).
До фонду додаткової заробітної плати відносять доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій (п. 2.2 розд. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держстату від 13.01.2004 № 5; далі — Інструкція).
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п. 2.3 розд. 2 Інструкції).
Заробітну плату відносять до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 163.1.2 ПК.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18% (пп. 168.1.1 ПК).
Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому здійснили нарахування (пп. 1.6.2 п. 1.6 розд. 1 Інструкції).
Таким чином, доплати, надбавки і премії, які нараховуєте платнику у зв’язку з відносинами трудового найму, включайте до складу його заробітної плати і оподатковуйте в тому місяці, в якому їх нарахували.
