Комітет ВРУ з питань податкової та митної політики роз’яснив деякі нюанси застосування податкового компромісу.
Зокрема, податковий компроміс застосовують до податкових зобов’язань, визначених платником податків самостійно, або неузгоджених сум податкових зобов’язань, визначених в податкових повідомленнях-рішеннях (ППР), за якими не закінчена процедура оскарження (адміністративного та/або судового). Щоб скористатися податковим компромісом за таким неузгодженим зобов’язанням, достатньо подати заяву про намір досягнути компроміс та сплатити 5% від визначеної в ній суми.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Якщо ж судове рішення, яке винесено на користь контролюючих органів, набрало законної сили, то такий компроміс не застосовують.
При добровільному визначенні податкових зобов’язань для досягнення податкового компромісу (до прийняття контролюючим органом ППР) подають такі документи:
- уточнюючий розрахунок;
- перелік (опис) господарських операцій, а у разі використання діючої форми уточнюючого розрахунку ― пояснення мотивів його подання.
Коли податкові зобов’язання визначили податківці, то потрібно подати лише заяву про намір досягнення податкового компромісу.
Форми вказаних вище документів законом не встановлені, а подання інших документів не передбачено.
Також контролери вправі проводити документальні позапланові перевірки під час досягнення процедури податкового компромісу лише в межах податкових періодів, за які подано уточнюючі розрахунки.
Крім цього, застосуванню податкового компромісу не перешкоджає наявність розпочатого кримінального провадження за відповідним порушенням. Однак платник податків звільняється від відповідальності за вчинення умисного ухилення від сплати податків у частині несплати податкових зобов’язань, які визначені за період не більше 1095 днів. Якщо правопорушення вчинені давніше цього строку (але до 10 років), то посадових осіб притягатимуть до кримінальної відповідальності в загальному порядку.
Насамкінець народні обранці нагадали, що податковий компроміс не застосовують, якщо платник податків розпочинає процедуру оскарження ППР, прийнятого контролюючим органом за результатами документальної позапланової перевірки під час процедури податкового компромісу. Однак ця норма стосується лише оскарження таких ППР та не забороняє платникам податків оскаржувати в судовому порядку будь-які інші неправомірні дії контролюючого органу, пов’язані із застосування податкового компромісу.
Повне або часткове копіювання матеріалу дозволено лише за умови посилання на портал «Головбух24»
