Президент України підписав два законопроєкти від 22.02.2023 № 9051 та № 9052 щодо запровадження обов'язкової реструктуризації споживчих кредитів для ВПО та осіб, що проживають на уражених війною територіях під час воєнного стану та 30 днів після нього
Мінімальна зарплата і прожитковий мінімум у 2026 році Закон України від 10.06.2023 № 3156-IX
Закон України від 10.06.2023 № 3157-IX
Розробниками законодавчих ініціатив є Мінреінтеграції разом з НБУ. Йдеться про законопроєкти:
- «Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану» від 22.02.2023 № 9051 (далі — законопроєкт № 9051);
- «Про внесення зміни до пункту 165.1 статті Податкового кодексу України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану» від 22.02.2023 № 9052 (далі — законопроєкт № 9052).
Законопроєктами пропонують на період воєнного стану і протягом 30 днів після нього запровадити механізм обов’язкової реструктуризації. Він діятиме за таких умов:
- якщо державна та соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення, благодійна допомога є єдиним джерелом доходу споживача та членів його сім’ї;
- якщо споживач є батьком чи матір’ю багатодітної сім’ї, які отримують субсидію на оплату житлово-комунальних послуг;
- якщо споживач або член його сім’ї є особою з інвалідністю внаслідок війни і сукупний розмір доходу споживача та членів його сім’ї не перевищує двох мінімальних заробітних плат.
Позичальники повинні постійно проживати або виїхати з території, на якій ведуть (велися) бойові дії чи ТОТ, не мати простроченої заборгованості станом на 23.02.2022.
Законопроєкт № 9051 також встановлює заборону вимагати прострочену заборгованість кредитору та колекторській компанії на період воєнного стану і протягом 30 днів після його закінчення. А відповідно до законопроєкту № 9052, доходи позичальників, отримані внаслідок проведеної реструктуризації, звільняють від оподаткування.
Добірка актуальних консультацій, присвячених виникненню та погашенню чи списанню податкового боргу
Авансовий звіт — це документ, що підтверджує витрати працівника у відрядженні чи при господарських закупках. Покажемо, як правильно його скласти, коли подавати, які реквізити обовʼязкові, а також дамо зразки для безпомилкового заповнення
Що таке електронні гроші, який їхній вплив на оподаткування, бухгалтерський облік операцій з електронними грошима, чим вони відрізняються від цифрових грошей і криптовалют — ці та інші пов’язані питання у цьому огляді
Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
Про розрахунково-платіжну відомість та її призначення розповімо у даній консультації. Також наведемо зразок заповнення розрахунково-платіжної відомості та повідомлення про розміри виплат (розрахункового листка)
Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
