Так можна, за умови, що податковий орган не надасть відповідь на ваше звернення впродовж десяти днів з моменту його подання.
Підпунктом 14.1.155 Податкового кодексу України (ПК) визначено, що під терміном «податкова застава» розуміють спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов’язання та пені, не сплачених платником у строк, визначений ПК.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Згідно з пунктом 89.1 ПК право податкової застави виникає у разі:
- несплати у встановлені строки суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, — з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у встановлені строки суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної органом контролю, — з дня виникнення податкового боргу.
Керівник органу контролю за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого.
Податковий керуючий одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу контролю вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб (п. 91.3 ПК).
За платником податків зберігається право користування майном, що перебуває у податковій заставі.
При здійсненні операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу доходів і зборів платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ПК).
Пунктом 124.1 ПК встановлено, що за відчуження платником податків майна, яке перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди органу контролю застосовується штраф у розмірі вартості відчуженого майна.
Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу контролю, а також у разі, якщо орган контролю впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди (п. 92.1 ПК).
Як бачимо, відповідальність платника податків встановлено лише за здійснення без попередньої згоди органу доходів і зборів операцій з відчуження майна, що перебуває у податковій заставі. Чіткої відповіді на питання про відповідальність платника податку за ліквідацію такого майна Податковий кодекс України та Порядок застосування податкової застави органами доходів і зборів, затверджений наказом МДЗ від 10.10.2013 № 572 (далі — Порядок № 572), не містять.
Нагадаємо, що до набуття чинності Податковим кодексом України, у підпункті «в» підпункту 8.6.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 181-III було передбачено виняток щодо погодження з податковими органами операцій з ліквідації об’єктів нерухомого або рухомого майна унаслідок форс-мажорних обставин або відповідно до рішень органів державного управління.
Звернемося також до роз’яснень, які з цього питання надавали податкові органи. Так, ДПА у листі від 11.11.2003 № 17579/7/24-1117 вказувала, що законом чітко визначено, що штраф застосовується до платника податків за відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, без згоди з податковим органом. Відчуження майна передбачає передачу права власності на таке майно.
У випадку ліквідації активів, що перебувають у податковій заставі, без узгодження з податковим органом, відчуження майна не відбувається, оскільки операція з ліквідації активів не передбачає переходу права власності на такі активи, а тому до такого платника податків не застосовується штраф.
Отже, робимо висновок, що у нашому випадку в разі ліквідації підприємством комунальної власності майна, що перебуває у податковій заставі, без узгодження з податковим органом, штраф до нього не може бути застосований, оскільки це не передбачено законодавством.
Крім того, щоб уникнути непорозумінь з органами контролю, рекомендуємо також скористатися нормами пункту 92.1 ПК та пункту 4.1 Порядку № 572, а саме:
- направити до податкового органу (податковому керуючому) звернення про надання дозволу на ліквідацію основних засобів за рішенням державного органу — обласної ради (відповідно обгрунтувати причини їх непридатності для подальшої експлуатації, неможливості або неефективності проведення відновлювальних ремонтів, а також оформити необхідну документацію для списання їх з балансу);
- впевнитися, що звернення прийнято та зареєстровано належним чином в податковому органі;
- вважати операцію з ліквідації основних засобів узгодженою з податковим органом, якщо податковий керуючий впродовж десяти днів з моменту отримання цього звернення не надасть підприємству відповіді щодо надання (ненадання) згоди на їх ліквідацію.
