Насамперед слід застерегти, що стаття 318 Господарського кодексу України (ГК) вимагає передбачати у договорі підряду на капітальне будівництво вартість об’єкта будівництва (робіт).
При цьому необхідність зазначати в будівельному договорі хоча б приблизну ціну, яка уточнюватиметься в міру виконання робіт, передбачено також Загальними умовами укладення та виконання таких договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 (ст. 323 ГК).
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Приблизною можна вважати й очікувану ціну, розраховану на підставі кошторису.
У випадку, якщо неможливо визначити ціну договору з огляду на його умови, то може застосовуватись звичайна ціна на аналогічні послуги (ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України).
Особливості заповнення окремих граф податкової накладної
Залежно від сукупності всіх умов договору спорудження майнового комплексу може вважатися постачанням:
- однієї послуги в цілому;
- окремих послуг за відповідними об’єктами, які входять до складу комплексу.
В обох випадках мають виписуватись дві податкові накладні (п. 201.7 Податкового кодексу України; ПК):
- перша — на суму отриманого авансу;
- друга — на різницю між сумою за актом виконаних робіт та сумою отриманого авансу.
Друга накладна складається на дату підписання акту.
Звертаємо увагу, що у першому випадку до графи 7 першої податкової накладної вноситься приблизна ціна всього комплексу, а до графи 7 другої податкової накладної — фактична ціна всього комплексу згідно з актом виконаних робіт.
У другому випадку у графі 7 першої податкової накладної зазначається приблизна ціна робіт за відповідним об’єктом, що входить до складу комплексу, а у графі 7 другої податкової накладної — фактична ціна цього об’єкту згідно з актом виконаних робіт.
Графи 5 та 6 заповнюються за однаковим принципом. У графі 5 вказується «послуга», а у графі 6 — відношення показника графи 8 до показника графи 7, наприклад «0,1» (п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МДЗ від 14.01.2014 № 10; далі — Порядок № 10).
Розрахунок коригування
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — розрахунок коригування) складається у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань (п. 20 Порядку № 10).
Випадки коригування суми податкових зобов’язань постачальника та податкового кредиту отримувача передбачені статтею 192 ПК. Таке коригування проводиться у разі:
- зміни суми компенсації вартості товарів/ послуг, зокрема перегляд цін;
- повернення товарів/послуг особі, яка їх надала;
- повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.
Ураховуючи вимоги статті 192 ПК, складати розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної на суму авансу в цій ситуації не потрібно. Це пояснюється тим, що при отриманні авансу повна вартість послуги відіграє суто довідкову роль. Тому після підписання акта виконаних робіт податкові зобов’язання, нараховані за першою подією на суму отриманого авансу, не змінюються та не підлягають коригуванню.
