Лист Мінекономіки від 03.04.2023 № 4706-05/14490-07
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігають місце роботи і посаду на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності та у ФОП, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам виплачують грошове забезпечення за рахунок бюджетних коштів (ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).
При цьому стаття 119 КЗпП не містить норми щодо збереження в період військової служби щорічної основної відпустки.
Щорічну основну відпустку надають працівникам тривалістю не менш як 24 к. дн. за відпрацьований робочий рік. Його відлічують з дня укладення трудового договору (ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).
Тобто, щорічну основну відпустку надають працівнику як компенсацію за виконання посадових обов’язків протягом відпрацьованого періоду часу. Тому після демобілізації і повернення до виконання своїх повноважень працівник має право на щорічну основну відпустку.
До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховують:
- час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігали місце роботи, посаду та зарплату повністю або частково;
- у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу.
Виключення — коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігали місце роботи і посада на підприємстві на час призову (п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX).
Фахівці Мінекономіки вказали, що працівники, зазначені у частині третій статті 119 КЗпП, у період проходження військової служби, не набувають права, зокрема, на щорічну основну відпустку у роботодавця, в якого увільнені від виконання трудових обов’язків.
Роботодавці інколи намагаються покращити умови праці для працівників, але це може спричинити для них неочікувані штрафи. Підкажемо, що податківці вважають додатковим благом і чи можна уникнути податкових ризиків, коли надаєте працівникам додаткові послуги або товари
