Нацбанк уточнив вимоги до надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів під час проведення ними операцій із внесення готівки, зокрема через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС)
СКАЧАЙТЕ ПАМ'ЯТКУ: Граничні строки реєстрації ПН/РК Постанова НБУ від 30.06.2023 № 89
Постанова НБУ від 30.06.2023 № 90
З 1 серпня 2023 року додають реквізити до квитанцій, які формують під час здійснення готівкових операцій з використанням платіжних пристроїв, зокрема через ПТКС. Квитанції за результатами операцій із внесення готівки за допомогою ПТКС для її зарахування на рахунки додатково повинні містити номер мобільного телефону платника. Також у разі ініціювання операції з унесення готівки за допомогою ПТКС для її зарахування на рахунки платник під час здійснення такої операції має:
- ввести номер свого мобільного телефону на екрані ПТКС;
- отримати на цей номер одноразовий пароль (шляхом повідомлення або за допомогою телефонного дзвінка);
- ввести на екрані ПТКС одноразовий пароль, що підтверджує згоду на виконання платіжної операції;
- отримати квитанцію.
Ці вимоги стосуються операцій із унесення готівки для її зарахування на рахунки за допомогою ПТКС. Водночас їх не поширюють на такі платежі, що здійснюють через ПТКС, як:
- сплата комунальних платежів (квартплата та комунальні послуги, стаціонарний телефонний зв’язок, телебачення, електроенергія, газ, інтернет, охорона);
- оплата квитків для залізничних перевезень (включаючи приміські);
- оплата проїзду в міському і приміському транспорті (включаючи оплату електронних квитків для проїзду в такому транспорті);
- оплата маршрутних пасажирських перевезень;
- поповнення проїзних і транспортних карт для проїзду в міському і приміському транспорті;
- сплата податків, штрафів, адмінпослуг, зборів та інших платежів до бюджету.
Постанова НБУ від 30.06.2023 № 90 діє з 01.08.2023.
Постанова НБУ від 30.06.2023 № 89 діє з 30.06.2023.
Авансовий звіт — це документ, що підтверджує витрати працівника у відрядженні чи при господарських закупках. Покажемо, як правильно його скласти, коли подавати, які реквізити обовʼязкові, а також дамо зразки для безпомилкового заповнення
Що таке електронні гроші, який їхній вплив на оподаткування, бухгалтерський облік операцій з електронними грошима, чим вони відрізняються від цифрових грошей і криптовалют — ці та інші пов’язані питання у цьому огляді
Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
Про розрахунково-платіжну відомість та її призначення розповімо у даній консультації. Також наведемо зразок заповнення розрахунково-платіжної відомості та повідомлення про розміри виплат (розрахункового листка)
Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
