Розглядали конституційну скаргу, в якій Конституційний Суд просили визнати положення абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України (далі — МК) неконституційним. Норма передбачає штрафні санкції та конфіскацію товарів у разі їх переміщення через кордон із приховуванням від митного контролю, оскільки, на думку авторів подання, дані норми унеможливлюють реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності порушника митних правил з урахуванням:
- характеру вчиненого протиправного діяння;
- форми вини;
- характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення;
- можливості відшкодування заподіяної шкоди;
- наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність.
Чинна норма передбачає, що штраф за переміщення товарів через митний кордон України із приховуванням від митного контролю становить 100% вартості товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил із конфіскацією цих товарів.
Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Конституційний Суд дійшов висновку, що приписи статті 483 МК не відповідають Конституції України у зв’язку з тим, що «таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді)».
Аналогічні за суттю рішення вже виносив Конституційний суд за статтями 471 та 485 МК у 2021 році та 2022 році.
На думку Ніни Южаніної, Мінфіну не потрібно чекати прийняття чергового подібного рішення, а невідкладно готувати проєкт комплексного закону про індивідуалізацію відповідальності, а отже, і штрафів, за всіма статтями МК.
Кілька місяців тому Держмитслужба подала до Мінфіну такий проєкт закону.
Спливло перше півріччя 2024 року. Настав час відзвітувати з податку на прибуток за цей період. Експерт нагадає, хто, коли та за якою формою має подати піврічну деку. Підкаже також, який комплект фінзвітності потрібно подати до ДПС
