Суд визнав неправомірними кілька податкових повідомлень-рішень, серед яких, зокрема і рішення про донарахування ПДВ та застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій. Підставою для зазначеного повідомлення-рішення став висновок податкового органу про те, що підприємство при здійсненні господарської діяльності використовувало земельну ділянку на підставі укладеного з селищною радою договору оренди, який не пройшов державної реєстрації. Так, на думку податкового органу, реалізація продукції, вирощеної на земельних ділянках, що використовуються на підставі договору оренди, який не пройшов державної реєстрації, повинна була відноситись до складу податкового зобов’язання з ПДВ у загальній декларації, згідно з якою відбуваються розрахунки з бюджетом.
Але, як наголосив ВАСУ, законодавчі норми не містять жодних застережень щодо включення до складу податкового зобов’язання з ПДВ у загальній декларації податку у зв’язку із реалізацією продукції, вирощеної на земельних ділянках, що використовуються на підставі договорів оренди, які не пройшли державної реєстрації.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Так резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства і відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 Податкового кодексу України (ПК), може обрати спеціальний режим оподаткування (п. 209.1 ПК).
При цьому сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75% вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (абз. 1 п. 209.6 ПК).
Підприємство-позивач є сільськогосподарським підприємством, що сторонами не заперечувалось та матеріалами справи не було спростовано. Тобто підприємством дотримано вимоги податкового законодавства. А тому і відсутні підстави для визначення податкових зобов’язань із ПДВ за правилами загального режиму, оскільки дотримано питому вагу сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації товарів.
Зазначене вище спростовує посилання податкового органу на необхідність реєстрації спірного договору оренди землі, як обов’язкову умову для віднесення до складу податкового зобов’язання з ПДВ у скорочену декларацію.
