Купівля-продаж – мабуть, найбільш поширена господарська операція. Як оформити договір купівлі-продажу, чим він відрізняється від інших подібних договорів, яка сфера застосування договору купівлі продажу, зразок договору купівлі-продажу – у консультації
Договір купівлі продажу: особливості
Договір купівлі продажу застосовують значно ширше, ніж, наприклад договір постачання. Його можна укладати не тільки між суб’єктами господарювання як договір постачання, а між будь-якими суб’єктами: між юрособами, між юрособами та фізособами, між юрособами та підприємцями, між підприємцями та просто між фізособами. Якщо суб’єкт господарювання продає щось звичайній фізособі, то треба застосувати саме договір купівлі продажу (ч. 6 ст. 265 ГК).
Таким чином, договір купівлі продажу можна укладати і у підприємницькій практиці, а не тількидля особистих потреб. Ним можна оформити купівлю-продаж будь-чого: товарів, обладнання, автомобіля, квартири, частки у статутному капіталі і т.д.
Увага: купівля-продаж – це широке поняття, яке охоплює не тільки підприємницьку практику, але й особисті потреби.
Зазвичай договір купівлі укладають на разову господарську операцію, яка не повторюється. Якщо відбувається купівля-продаж товару з циклічним постачанням протягом певного періоду для підприємницьких цілей, то тоді це завдання іншого договору – договору постачання. Його вважають різновидом договору купівлі-продажу. Та навіть якщо назви цих договорів переплутаються, це не вплине на їх виконання та юридичний статус.
Окрім договору постачання ще існують такі підвиди купівлі-продажу: роздрібна купівля-продаж (укладається в усній формі, як правило), контрактація с/г продукції (наприклад, це коли укладають угоду про купівлю-продаж урожаю, який ще буде тільки вирощений), постачання енергоресурсів.
Українські суб’єкти господарювання розширюють ринки збуту й активно продають свої товари на закордонних маркетплейсах. Експерти пояснили як правильно задокументувати, облікувати й оподаткувати продаж товарів
Договір купівлі продажу ЦК
Договір купівлі продажу описує глава 54 ЦК, а також окремі положення ГК (наприклад, глава 20, ст. 265 щодо договору поставки). Якщо угода відбувається з фізособою у роздрібній торгівлі не забуваємо ще й про Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII і можливе застосування касових апаратів (РРО).
Договір купівлі продажу: істотні умови
*Рекомендовані умови на користь покупця
Договір купівлі продажу: форма і предмет
Окрім ситуації роздрібної торгівлі договори купівлі продажу, як правило, укладають в письмовій формі. Нотаріальне посвідчення необхідне, коли продають земельну ділянку, єдиний майновий комплекс, житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно (ст. 657 ЦК). Але договір можна посвідчити нотаріально завжди. Невиконання даної умови робить договір нікчемним, тому не зайве перевірити, чи не підпадає така угода під нотаріальне посвідчення, особливо коли операція відбувається з фізособою, не підприємцем. Наприклад, купівля-продаж частки у статутному капіталі може мати вимогу про нотаріальне посвідчення у статуті ТОВ чи іншого підприємства. Краще добряче ознайомитися зі статутом, якщо є така операція.
Увага: нотаріальне посвідчення – це серйозна вимога, порушення якого відміняє договір.
Ще одна ситуація, коли законодавством ніби й не вимагається нотаріальне посвідчення, але його часто виконують: договори купівлі-продажу автомобілів. При перереєстрації в сервісному центрі МВС вимагають документ, який показує правомочність придбання транспортного засобу. Це можуть договори укладені безпосередньо в сервісних центрах МВС або нотаріально оформлені договори (п. 8 кабмінівського Порядку від 07.09.1998 № 1388).
Предметом договору купівлі-продажу можтесь бути як майнові, так і не немайнові права (ст. 656 ЦК).
Договір купівлі продажу: особливості укладання
Зверніть увагу на такі моменти:
- перехід права власності. Загальне правило: момент передачі майна (ст. 334 ЦК). Однак, договір може встановлювати інший момент переходу права власності, наприклад момент остаточної чи попередньої оплати товару. Якщо моменти переходу права власності та передачі товару не співпадають, то треба прописати в договорі відповідальність за збереження об’єкта купівлі-продажу;
- момент передачі товару. Загальне правило: 7 днів (ст. 530, 663 ЦК). Однак, у договорі можна прописати й інший термін: 2 тижні, 30 днів, 3 дні тощо. Прогляньте яким документом хочете посвідчити такий момент. Це може бути видаткова накладна, а може бути й акт приймання-передачі. А можуть бути й обидва. Наприклад, під об’єкт купівлі-продажу є певна технічна документація, яку теж треба передати (це обов’язок за ст. 662 ЦК). Передати видатковою накладною її не можна, так як вона не має окремої вартості;
- на яких правилах передається товар (хто кому постачає, хто забирає, страхує доставку і т.д.). Існують універсальні правила умов постачання Інкотермс 2020. Незважаючи на їх спеціалізованості на ЗЕД-договорах, поширеною є практика їх використання і у внутрішньодержавних договорах;
- штрафні санкції за невиконання умов договору. Вчасно не оплачено об’єкт договору, вчасно не забрано чи не передано товар. Продумайте хто кого і як повідомляє про готовність передати об’єкт купівлі-продажу;
- ціна об’єкту купівлі-продажу. Ціну можна наводити як у самому договорі, так і в додатку (специфікації) до нього. Якщо об’єктів мало, то краще все вказати у договорі. Зверніть увагу на ПДВ: якщо продаж відбувається платником ПДВ, то ціна має включати ПДВ і краще точно визначити в договорі ту вартість, яку треба сплатити покупцю з урахуванням цього податку;
- можливість ідентифікувати об’єкт купівлі-продажу. Об’єкт повинен бути зазначений з такою детальністю, щоб унеможливити його підміну. Точна модель обладнання, його номер за техпаспортом, можливо номер кузова автомобіля (VIN-код) і т.д. Можна навіть прописати колір чи інші фізичні, технічні характеристики об’єкта. У разі необхідності можна описати й якість, технічний стан об’єкта, якщо вони піддаються опису чи можуть бути засвідчені. Існує й практика як додаток до договору долучати й фотоматеріали. Продумайте чи це треба у вашій ситуації;
- необхідність попередньої оплати. Чи вона потрібна, строки такої оплати. Для покупця краще вмовити продавця про оплату після поставки ТМЦ;
- обов’язковість Акту звірки розрахунків. Якщо договір передбачає попередню оплату чи тривалий часовий проміжок, який охоплює декілька звітних періодів (кварталів), то краще прописати цей обов’язок. Акт необхідний для можливості Продавцю провести інвентаризацію заборгованості у бухгалтерському обліку.
Універсальних порад бути не може, так як багато що залежить від об’єкта купівлі-продажу, ситуації та хто є сторонами договору, на скільки ризиковою є операція, валюти розрахунку, строків розрахунків і вартості угоди, тривалості правовідносин сторін.
Українські підприємства активно залучають іноземні інвестиції, виграють гранти і розвиваються. Хочете бути серед успішних? Підвищуйте кваліфікацію за Міжнародними стандартами фінансової звітності
Договір купівлі продажу товару
Скачати Договір купівлі-продажу зразок
