Проєкт Закону від 28.06.2024 № 11386
Проєкт Кодексу про адміністративні проступки (далі — КАП) складається із 503 статей, які об’єднані у 9 розділів.
Загальна частина містить розділи:
1. Законодавство про адміністративні проступки.
2. Адміністративний проступок.
3. Правові наслідки адміністративного проступку.
Особлива частина містить розділи:
4. Адміністративні проступки у сфері праці, охорони здоров’я, моральності, культурної спадщини та благоустрою.
5. Адміністративні проступки у сфері забезпечення публічної безпеки, безпеки виробництва та будівництва і безпеки транспорту.
6. Адміністративні проступки у сфері забезпечення екологічної безпеки, громадського здоров’я, охорони довкілля, туризму та курортів.
7. Адміністративні проступки у сфері охорони власності та здійснення господарської і фінансової діяльності.
8. Адміністративні проступки управління в інформаційній сфері, сфері оборони, військового обов’язку, безпеки державного кордону України, а також забезпечення функціонування публічної служби.
Процедурна частина містить розділ 9. Провадження в справі про адміністративний проступок.
Зазначені розділи проєкту КАП розподілені на 55 глав.
Проєктом КАП передбачається також внесення змін до 84 законодавчих актів України.
▶️ Як потрапити до «клубу білого бізнесу»
▶️ Коли зможете переглянути Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
▶️ Яку інформацію виноситимуть на загал і як цього уникнути
▶️ Як визначатимуть показники
▶️ Які пільги у бронюванні працівників
Серед основних новацій проєкту КАП:
- Визнання суб’єктами вчинення адміністративних проступків фізичних та юридичних осіб.
Діяння юридичної особи вважатиметься караним, якщо воно є наслідком діянь фізичних осіб, що її представляли у відповідних відносинах. Проєкт КУАП відмовився від визнання суб’єктами адміністративних проступків посадових осіб, які діють від імені юридичної особи. У цих випадках суспільно шкідливими є наслідки невиконання певних правил (наприклад, охорони природи, благоустрою тощо) саме юридичною особою. А в межах юридичної особи має вирішуватися внутрішнє питання (поза інститутом адміністративної відповідальності) про характер і межі відповідальності її посадової особи.
- Зміна підходів до визначення вини.
Існуючу теорію вини адміністративних правопорушень, механічно запозичену з кримінального права, в проєкті замінили на інший підхід. Відповідно до нього фізична особа, у тому числі та, яка представляла у відповідних відносинах юридичну особу, вважатимуть винуватою у вчиненні діяння, якщо дія або бездіяльність є усвідомленою і має наслідком порушення положень закону. Така новація дозволить визнати юридичних осіб повноцінними суб’єктами відповідальності і привести вітчизняне законодавство в цій частині у відповідність до правової доктрини і законодавства західно-європейських країн.
- Запровадження презумпції невинуватості у справах про адміністративні проступки.
Відповідно до цього принципу, особу вважатимуть невинуватою у вчиненні адміністративного проступку і до неї не може застосувати адміністративне стягнення, доки факт вчинення нею адміністративного проступку не доведуть у визначеному законом порядку і встановлять рішенням адміністративного органу, що набрало чинності.
Особа, яку притягуватимуть до адміністративної відповідальності, не зобов’язана буде доводити свою невинуватість.
- Наповнення новим змістом принципу законності, згідно з яким особи підлягатимуть відповідальності за порушення правил, вимог, режимів, лімітів, порядків, нормативів, норм, технологій, строків, обмежень, передбачених КАП, які встановили виключно на підставі закону України.
- Впорядкування системи суб’єктів притягнення до відповідальності.
Адміністративні проступки згідно з проєктом КАП підвідомчі лише органам виконавчої влади, державним органам, органам місцевого самоврядування, тобто адміністративним органам.
- Оновлення переліку адміністративних стягнень та інших правових наслідків вчинення адміністративних проступків.
У проєкті КАП також змінено спосіб визначення розміру штрафів. Вони поділяються на десять категорій, виходячи зі ступеню тяжкості адміністративних проступків.
