Суд касаційної інстанції підтримав позицію податківців щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів звертає увагу, що у наказі про проведення перевірки зазначили юридичну підставу для проведення фактичної перевірки — підпункти 80.2.2 та 80.2.5 Податкового Кодексу України (ПК) та розкрили її фактичну підставу, що має одночасно подвійний характер:
- отримання інформації з електронних баз даних щодо можливої реалізації та зберігання платником податку пального без обладнання акцизного складу рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками рівня пального;
- а також на виконання контролюючим органом функцій в частині проведення фактичних перевірок щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами лічильниками.
Це є мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 ПК щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.
Більше того, зміст фактичної підстави, яка пов`язана із наявною у контролюючого органу інформацією електронних баз даних щодо можливого порушення платником вимог податкового законодавства, яка потребувала перевірки, додатково підкріпили і посиланням в такому наказі на доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області, що також є достатнім обсягом інформації відповідно до усталеної практики Верховного Суду.
Також з урахуванням часового інтервалу між моментом роздрукування фіскального чеку та проставлення розписки у направленні колегія суддів уважає сумнівними доводи позивача, що накази на проведення фактичної перевірки вручались іншій особі, ніж та, яка проводила контрольну розрахункову операцію. При цьому особу встановили на підставі посвідчення водія, а його посаду визначили на підставі наказу про прийняття на роботу, який надали під час проведення перевірки.
Отже, зважаючи на те, що із наказом та направленнями на проведення фактичної перевірки ознайомлена під розписку уповноважена особа позивача, особу та посаду якого належним чином встановили на підставі наданих документів, з урахуванням того, що зазначена особа безпосередньо проводила розрахункові операції, суди дійшли правильного переконання, що відповідач не порушив вимог законодавства, що регулюють питання проведення перевірок.
Відтак, КАС у складі ВС від 21.08.2024 у справі № 120/14157/23 касаційну скаргу позивача залишив без задоволення; рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 залишили без змін.
