Проблемним питанням у цій справі є можливість врахування органом контролю сертифікатів про форс-мажорні обставини, які не були подані під час проведення перевірки до ухвалення податкового повідомлення-рішення, а подані лише на стадії адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. Орган контролю на підтвердження своєї позиції посилається на правило, закріплене у пункті 44.6 ПК. За цим правилом, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці 2 цього пункту, платник не надає посадовим особам органу контролю документи, що підтверджують показники податкової звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника на час складання такої звітності. ВС вважав за необхідне звернути увагу на те, що у цих положеннях ПК мова йде саме про документи, які підтверджують показники податкової звітності, а не всі документи. Отже, позиція відповідача (податківців) у цьому випадку є помилковою, оскільки сертифікати торгово-промислової палати не належать до первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, та безпосередньо не пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань. Тому положення пункту 44.6 ПК у спірних правовідносинах не застосовуються. Аналіз цих правових норм свідчить, що законодавець передбачає право платника податків надати органу контролю документи, які були відсутні під час перевірки. Водночас, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки, це зумовлює обов’язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки. Відтак підпункт 78.1.5 ПК допускає виникнення такої ситуації, коли після проведення перевірки та/або після прийняття за наслідками перевірки рішення (під час процедури адміністративного оскарження) виникають певні обставини, які є новими та не були досліджені під час перевірки. Окрім цього, ця норма надає платнику податку право посилатися на нові обставини у двох альтернативних випадках: 1) у запереченнях на акт перевірки (тобто до прийняття податкового повідомлення-рішення); 2) у скарзі на прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення (тобто на стадії процедури оскарження рішення в адміністративному порядку). За наявності одного із таких випадків орган контролю зобов’язаний взяти до уваги обставини, які зазначив платник, та надати їм належну оцінку у відповідному документі: у рішенні за результатами розгляду заперечень на акт перевірки або у рішенні за результатами розгляду скарги. Також ВС наголосив, що сертифікат торгово-промислової палати може підтверджувати наявність форс-мажорних обставин, що мали місце до його видачі, шляхом зазначення конкретного періоду, протягом якого існували надзвичайні, невідворотні та непередбачувані обставини. Отже, платник податку має право подати документи на підтвердження виникнення форс-мажорних обставин після проведення перевірки на стадії надання заперечень на акт перевірки або на стадії оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку. У спірних правовідносинах, хоча сертифікати торгово-промислової палати і були отримані після ухвалення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вони засвідчують наявність непереборних обставин у період з 24 лютого 2022 року до 11 січня 2023 року, що містить період, за який орган контролю нарахував пеню за порушення строків розрахунків. У такий спосіб, факт виникнення форс-мажорних обставин сторони не спростували, відповідно, перебіг строку розрахунків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Відтак висновок суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, є правильним. ВС зауважив, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що граничний строк розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за оспорюваними зовнішньоекономічними операціями є призупиненим, що виключає підстави для нарахування пені та такий висновок ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права | 
