Законопроєкт спрямований на модернізацію системи соціального страхування та забезпечення ефективної підтримки осіб, які частково або повністю втратили працездатність.
Документом визначають правові засади для створення умов, за яких особа, яка отримала травмування чи професійне захворювання, може повернути собі працездатність і фінансову незалежність. У випадку, якщо це неможливо — надання таким особам достатньої і гідної підтримки.
Проєктом пропонують внести зміни до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV, «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та низки інших законодавчих актів.
Змінами:
- запроваджують статус «працездатності» особи, при цьому залишивши статус «інвалідності» без змін;
- встановлюють, що оцінка працездатності передбачатиме оцінювання впливу наявних функціональних обмежень особи на її здатність до трудової діяльності. Це буде частиною реабілітаційного відновлювального процесу, що проводитимуть на завершальному етапі після отримання людиною усього комплексу реабілітації;
- передбачають, що відновлення здоров’я людини здійснюватиметься за принципом індивідуального підходу і надання необхідних саме цій особі реабілітації та соціальної підтримки. Отже, навіть без встановлення особі статусу інвалідності, реабілітаційний процес включатиме надання людині допоміжних засобів реабілітації, соціальних послуг, необхідних безкоштовних ліків і перенавчання за потреби;
- закріплюють, що статус «стійке повне обмеження працездатності» передбачатиме автоматичне нарахування людині щомісячної страхової виплати. А при статусі «стійке часткове обмеження працездатності» людина отримуватиме допомогу у поверненні до попередньої роботи, пошуку нової роботи, навчанні чи перенавчанні та щомісячну виплату за умови сприяння своєму працевлаштуванню;
- забезпечують справедливість у соціальному страхуванні через впровадження нового механізму оцінки працездатності, що базується на міжнародних стандартах. Оцінку надаватимуть дистанційно й анонімно, на основі інформації, що не міститиме імені та прізвища людини. Заява на оцінку працездатності подаватиметься після реабілітації в електронному або паперовому форматі на основі реабілітаційного направлення. Статус працездатності визначатиме незалежний експерт;
- збільшують виплати для осіб, які потребують підтримки під час реабілітації. Ті, хто тимчасово втратив працездатність через хворобу чи травму, отримуватимуть більшу фінансову допомогу;
- передбачають, що страхова виплата може виплачуватися особі терміном до одного року, на випадок, якщо процес реабілітації є складним і тривалим;
- визначають, що особам, які отримали стійке обмеження працездатності, здійснюватимуть страхову виплату у зв’язку зі стійким обмеженням працездатності. Розмір страхової виплати може коригуватися у разі, якщо у застрахованої особи є інші джерела доходу;
- встановлюють, що одноразову страхову виплату у зв’язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням здійснюватимуть незалежно від впливу нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на працездатність потерпілого;
- визначають, що вони застосовуватимуться лише для нових страхових випадків після вступу даного законопроєкту в дію. Ті особи, які отримують страхові виплати та інше забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням відповідно до чинного на сьогодні законодавства, будуть і надалі отримувати такі виплати.
За інформацією Тараса Мельничука
