Резидент або його уповноважений представник подають заяву про одержання висновку не пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів за РЕЗ

З 20 листопада 2024 року набрали чинності зміни до Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2019 № 104 (далі — Порядок).
Змінами, окрім іншого, передбачили:
- необхідність подання резидентом або його уповноваженим представником заяви про одержання висновку не пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ або продовжених відповідно до Порядку (у разі порушення вказаної норми резиденту або його уповноваженому представнику відмовлять у видачі висновку);
- можливість залишити заяву про одержання висновку без руху для усунення резидентом або його уповноваженим представником протягом 10 робочих днів виявлених недоліків (подали заяву та документи із порушенням вимог, встановлених Порядком чи подали неповний перелік документів, передбачених пунктом 3 Порядку);
- можливість залишити заяву про одержання висновку без розгляду у разі подання резидентом або його уповноваженим представником заяви про одержання висновку та доданих до неї документів після закінчення граничних строків розрахунків за операцією з експорту та імпорту товарів або строку, установленого відповідно до висновку Мінекономіки, що видали раніше за цією операцією.
Валютні операції, валютний нагляд та строки ЗЕД-розрахунків
Висновок оформлюють в електронній формі із використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа відповідно до вимог законодавства в одному примірнику за формою, що затверджує Мінекономіки. Висновок направляють резиденту або його уповноваженому представнику засобами поштового зв’язку та/або через відповідні електронні сервіси Мінекономіки чи засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.
За інформацією Мінекономіки
Особи, які провадять зовнішньоекономічну діяльність, щодня мають справу з інвойсом. Мінфін визнає його первинним документом. А податківці вимагають додатково складати до інвойсу акт виконаних робіт, податкову накладну чи рахунок-фактуру. Чия позиція в пріоритеті та що робити на практиці? Усе пояснить експерт
Які товари потрапляють під оподаткування акцизом у 2025 році, про підакцизні товари та непідакцизні операції – у цьому огляді. Також про максимальні і мінімальні ціни на підакцизні товари в Україні, проблеми ідентифікації підакцизних товарів, штрафи за продаж підакцизних товарів неповнолітнім, ліцензування підакцизних товарів
Код УКТ ЗЕД попри його назву використовують не лише під час оформлення операцій зовнішньоекономічної діяльності, але й має безпосереднє відношення до податкових накладних за умови внутрішнього постачання товарів. Як визначити цей код, до яких наслідків можуть призвести помилки, чи можна його скорочувати, коли він не потрібен, розрахунок коригування при помилці в коді УКТ ЗЕД 2025 — це все знайдете у консультації
Митна декларація — це однин із документів, який використовують в обліку податкового кредиту з ПДВ. В огляді про те, якою буває митна декларація, як її заповнювати, що про митні декларації треба знати бухгалтеру
ЗЕД — це проста абревіатура яка охоплює господарські операції зовнішньо-економічної діяльності. Вони досить специфічні і включають не тільки сам експорт-імпорт, але й облік реалізації та продаж іноземної валюти. У консультації про зовнішньоекономічну діяльність в України, коли треба отримувати ліцензію, граничні строки розрахунків у ЗЕД, оподаткування ЗЕД і відповідальність за порушення