Верховний Суд України визнав протиправними та скасував рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю (далі — ТОВ) за порушення порядку розрахункових операцій (використання платіжного термінала, у якого не реалізовано фіскальні функції) та за здійснення торговельної діяльності без придбання патенту.
Зокрема, вирішуючи справу, суд виходив із того, що відповідно до чинного законодавства РРО застосовуються суб’єктами підприємницької діяльності (далі — СПД), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та СПД, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
При цьому розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Як встановлено законодавчими нормами, РРО не застосовуються під час виконання всіх банківських операцій, зокрема, розрахункових (крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти).
У справі, що розглядалась, суди встановили, що між ТОВ та Банком було укладено агентський договір про приймання готівки від населення для подальшого переказу. Згодом було укладено трьохсторонній агентський договір за участю ще одного підприємства. За умовами цих договорів ТОВ надає послуги з приймання платежів від споживачів послуг мобільного зв’язку від імені та за рахунок Банку з метою переказу на поточний рахунок оператора мобільного зв’язку (постачальника таких послуг), використовуючи при цьому ПТКС. За посередницькі операції ТОВ отримує відповідну агентську винагороду.
На думку суду, здійснювані ТОВ як агентом Банку операції з приймання від споживачів послуг платежів (готівки) для подальшого їх переказу на рахунок постачальника послуг з використанням ПТКС, які виконуються від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок Банку, є розрахунковими банківськими операціями, при виконанні яких РРО та розрахункові книжки відповідно до вимог законодавства не застосовуються.
Що ж до обов’язку ТОВ з придбання патенту, то слід мати на увазі, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється СПД або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Під торговельною діяльністю при цьому розуміється роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Оскільки здійснювана ТОВ за агентськими договорами діяльність не є торговельною, вона не підлягає патентуванню, а тому на ТОВ не може бути покладений обов’язок придбання торгового патенту.
