Єдиний реєстр рахунків фізосіб та юросіб: чи зареєструють у Верховній Раді законопроєкт КМУ

Нагадуємо, що 18 квітня КМУ на своєму черговому засіданні схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)». Зауважимо, що документ не передбачає відкриття банківської таємниці для ДПС.

Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі розмістив для ознайомлення текст законопроєкту. Він містить 200 сторінок. За словами нардепа цей проєкт у такому вигляді, як є, навряд чи зареєструють.

Адже КМУ спробував одним проєктом змінити одразу 10 законів і 5 кодексів — включаючи Кодекс України про адміністративні правопорушення і Кримінальний кодекс України.

Проте нардеп зауважив, що є одне суттєве «але»: змінювати кодекси «по дорозі», через законопроєкти, які мають іншу основну мету, — заборонено. Це базове правило законодавчої техніки. Зміни до цих кодексів вносять лише окремими законами.

Тому він бачить єдине рішення — відкликати, розділити, подати заново. А саме окремо двома частинами. При цьому розділити головні комітети між податковим і правоохоронним.

Окремо нардеп зупинився на набранні чинності основних змін, через які виник весь «шум» у ЗМІ.

Створення та функціонування реєстрів рахунків, сейфів фізичних осіб, реєстрів кінцевих бенефіціарних власників (далі — КБВ) трастів запланували не пізніше 1 липня 2027 року. Це відповідає нашим зобовʼязанням у межах Ukraine Facility, а також Директиві ЄС.

Також він зауважив, що ні Директива, ні Ukraine Facility не зобовʼязують нас (чи інші країни-члени) обирати адміністратором цих реєстрів саме податкову службу. Таке бачення висловив Кабмін. Теоретично, це може бути Державна служба фінансового моніторингу України — і це цілком може стати обʼєктом дискусій у парламенті до другого читання.

Із негативного, незрозуміло, чому Мінфін вирішив розширити свої повноваження цим законом.

І ще один момент: у пояснювальних документах КМУ зазначив, що фінансування створення реєстрів здійснюватиметься за рахунок ДПС — у межах їхніх поточних видатків. Але в бюджеті ці витрати не передбачені. Тобто де-факто — грошей нема, а вони будуть потрібні.

🔥 Місячна зарплата заброньованих працівників

Нагадуємо, що законопроєктом пропонують, зокрема:

• створити реєстр рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, де ДПС є держателем та адміністратором цього реєстру, відомостей, які вносять до нього, переліку субʼєктів, які надсилатимуть до ДПС інформацію про рахунки та індивідуальні банківські сейфи фізичних осіб, переліку користувачів, які користуються інформацією цього реєстру у порядку спеціального доступу та/або електронної інформаційної взаємодії між електронними реєстрами;
• створити реєстр КБВ трастів або інших подібних правових утворень, де ДПС є держателем та адміністратором цього реєстру, відомостей, які вносять до нього, переліку осіб, які надсилатимуть до ДПС інформацію про КБВ трастів або інших подібних правових утворень, переліку користувачів, які мають спеціальний доступ до цього реєстру, а також запровадження механізму верифікації інформації про КБВ трастів або інших подібних правових утворень;
• запровадити поняття викривача у сфері запобігання та протидії та затвердження його правового статусу;
• встановити обовʼязок для НБУ, банків, інших фінустанов, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей направляти до ДПС повідомлення про відкриття та/або закриття рахунків / електронних гаманців фізичних осіб, укладення або припинення договору про надання індивідуального банківського сейфа, надання права на безоплатну вторинну правничу допомогу викривачам, у звʼязку з повідомленням ними інформації про порушення у сфері запобігання та протидії, а також інших прав та гарантій захисту викривачів, а також встановлення заборони на розкриття інформації про викривача, його близьких осіб;
• удосконалити процедуру верифікації інформації про КБВ юридичних осіб та застосування режиму санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання завідомо недостовірних відомостей про КБВ та/або структури власності юридичної особи;
• розширити перелік спеціально визначених субʼєктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ) довірчими власниками трасту або іншого подібного правового утворення, які є резидентами України, а також визначити, що державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії за такими субʼєктами здійснює Мінʼюст;
• встановити необхідність затвердження вищим органом управління СПФМ правил фінансового моніторингу, програм проведення первинного фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу;
• впровадити ефективні, стримуючі та пропорційні санкції за порушення СПФМ вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, які відповідають вимогам стандартів FATF та Директивам ЄС про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму.

За інформацією Ярослава Железняка