Відповідь
Передусім зазначимо, що визнання операцій контрольованими для трансфертного ціноутворення здійснюється відповідно до критеріїв, визначених у підпунктах 39.2.1.1, 39.1.1.2 та 39.2.1.7 Податкового кодексу України (ПК). Зокрема, про контрольовані операції йдеться у випадку, якщо операції здійснюються з нерезидентом — пов’язаною особою або нерезидентом, зареєстрованим у державі, яку віднесено до «низькоподаткових» юрисдикцій відповідною постановою КМУ.
Оскільки ані Росія, ані Німеччина не входять до чинного переліку (і не входили до його попередніх редакцій), вважатимемо, що йдеться про поставки товарів саме нерезидентам — пов’язаним особам. Для того щоб такі операції в 2015 році вважалися контрольованими, загальний дохід від усіх видів діяльності підприємства за звітний рік має перевищувати 50 млн. грн., а обсяг операцій з конкретним контрагентом — 5 млн. грн. (обидві суми — за вирахуванням непрямих податків).
Отже, якщо операції, про які йдеться у запитанні, є дійсно контрольованими, то для визначення бази оподаткування таких операцій слід застосувати правило «витягнутої руки».
Відповідно до підпункту 39.1.2 ПК обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, які застосовуються між непов’язаними особами у зіставних неконтрольованих операціях.
Під час визначення зіставності операцій аналізуються такі елементи контрольованої та зіставних операцій (пп. 39.2.2.2 ПК):
- характеристика товарів (робіт, послуг), які є предметом операції;
- функції, які виконують сторони операції, активи, що використовують, умови розподілу між сторонами операції ризиків та вигод, розподіл відповідальності між сторонами операції та інші умови операції (далі — функціональний аналіз);
- стала практика відносин та умови договорів, укладених між сторонами операції, які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);
- економічні умови діяльності сторін операції, включаючи аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);
- бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг).
Оскільки ринкові умови в різних державах, для яких реалізується один і той самий товар, можуть істотно відрізнятися (наприклад, як ціни на легкові автомобілі), то брати середню ціну за всіма ринками для трансфертного ціноутворення буде некоректно.
Якщо підприємство використовує метод порівняльної неконтрольованої ціни, слід визначати звичайні ціни у зіставних умовах окремо за ринком Німеччини і ринком Росії. Джерелами інформації для цього можуть бути бази даних на кшталт «Руслани», «Хамадей» або Spark. Платник податків також може використовувати комерційні каталоги та рекламні проспекти, що містять ціни на аналогічні товари інших постачальників. Крім того, джерелом інформації для трансфертного ціноутворення можуть бути висновки цінової експертизи, проведеної ДП «Держзовнішінформ» або ДП «Укрпромзовнішекспертиза». Але такі висновки треба отримати окремо за ринками кожної з держав, у яких реалізуються товари.
